Ми продовжуємо цикл «Сто образів Львівської політехніки», в якому через статті або інтерв’ю висвітлюємо портрети особистостей, що вагомо впливають на розвиток університету та його роль у світовому освітньому середовищі.
Доктора економічних наук Назара Подольчака і Львівську політехніку пов’язує чимало спільних успішних проєктів: створення кафедри адміністративного та фінансового менеджменту, заснування Бізнес-інноваційного центру Tech StartUp School і Наукового парку Політехніки тощо. Він один з тих, хто творить інновації в університеті, роблячи Львівську політехніку топовим навчальним закладом України.
«У науку прийшов, щоб зрозуміти, як вибудовувати системи управління, насамперед антикризові»
Про початок своєї наукової кар’єри Назар Подольчак каже: «Це шлях, який вибрав мене, а не я його». У 1990-х роках пан Назар навчався у Львівській політехніці й паралельно працював у приватній фірмі.
– Так сталося, що надійшла пропозиція від професора Кузьміна вступити на аспірантуру й досліджувати теоретичні проблеми управління ризиками. Це було дуже актуально в 1990-х роках, і в тій фірмі, де я працював, виникало багато ризиків та невизначеності. Зокрема, особливо кризовим був 1998 рік. Гривня подешевшала вдвічі, що було першим таким істотним її падінням. Фінансово-економічна криза стала несподіваним і суттєвим негативним фактором для фірми. Фірма ризикувала збанкрутувати, якби не допомога німецьких партнерів, бо це було спільне українсько-німецьке підприємство. Мені стало надзвичайно цікаво, як бути готовим до таких ризиків, як їм запобігати, які превентивні методи застосовувати? Я взявся глибше досліджувати системи ризик-менеджменту на засадах управління на підприємстві, щоб передбачити ймовірні кризи, – розповідає Назар Подольчак.
Серед досягнень того часу пан Назар відзначає стажування у Великій Британії, а саме запозичення досвіду англійців щодо ліквідації териконів на шахтах.
– Ця технологія прийшла з Великої Британії через нашу фірму, ми запозичили їхній досвід і фактично могли за дуже короткий час і з високою економічною ефективністю ліквідувати терикони.
Назар Подольчак каже, що надзвичайно швидко втягнувся в наукову роботу. Підготував за рік дисертацію і взявся впроваджувати практичні моменти свого дослідження у фірмі, де працював.
– Після кандидатської задумався над докторською, а потім надійшла пропозиція від тодішнього керівництва Львівської політехніки очолити певні адміністративні підрозділи рідного університету. Я обрав підрозділ лабораторії управління вищим навчальним закладом. Цей підрозділ виконує аналітичну та дослідницьку роботу у сфері управління для Політехніки.
«Для мене важливо створити у Львівській політехніці систему трансферу технологій»
Говорячи про свої успішні проєкти у Політехніці, Назарій Подольчак особливо наголошує на двох – на кафедрі адміністративного та фінансового менеджменту, яку десять років тому створив і досі очолює, та, звісно, на Стартап-школі, яку запустили п’ять років тому і яку він теж очолює.
– Тепер ми працюємо над грантами для відновлення восьми корпусів університету! Тобто своїм маленьким підрозділом «затягуємо» велику суму коштів для поліпшення Політехніки. Найважливіше для нас – створити систему трансферу технологій. Нині ми виготовляємо лінійки електросамокатів, електролізерів для очищувачів паливних систем, інші продукти із застосуванням водневих технологій, підписали контракт з біотехнологічною компанією, з якою працюємо над органічною косметикою і досліджуємо ДНК. Усе це – досягнення для нас. Серед університетів ми є одними з лідерів в Україні в цьому напрямі, створюємо можливості завдяки чудовій команді, якою я дуже пишаюся.
На думку пана Назара, науковцям варто фокусуватися на потрібних речах, бо наука не може бути заради науки, а має бути задля людського розвитку та прогресу.
– Наша команда відчуває драйв і задоволення від того, що ми робимо. Чи створюємо якісь фундаментальні речі? Я думаю, що так. Хоча збоку ці фундаментальні речі можуть нагадувати хаос. Але насправді там дуже багато системних процесів, які працюють. Серед прикладів – освітні програми, зокрема Creative Spark, що триває в нас уже четвертий рік, проєкт «Стартап батяри» – вже другий рік, лабораторія швидкого прототипування, маємо перший в Україні академічний краудфандинговий майданчик.
Ми дійшли до того, що започатковуємо перші в Україні наукові ліцеї. Незабаром будемо збирати найталановитіших дітей з усієї України, даватимемо їм пансіон і прищеплюватимемо любов до науки завдяки роботі в наших лабораторіях.
Назар Подольчак певен, що «креативність потребує і хаосу, однак важливо, щоб цей хаос був контрольований, мав вхідний, поточний і вихідний контроль, адже працюємо й на результат».
– У нас мінімум 50 відсотків – неуспішні проєкти. Однак усі ці проєкти дають нам досвід, розуміння того, що в нас працює, а що ні, формують ефективні команди проєктів.
«Львівська політехніка – це тяглість традицій, які творять сучасні сенси»
Що означає «бути політехніком», пан Нараз дуже глибоко відчув, коли у 2003 році на місяць їздив на стажування до США.
– Коли я був там, мені всі розповідали про Станіслава Уляма і казали, що він із Львівської політехніки! Мені було дуже прикро, що на той час я не знав, хто це такий і який вагомий внесок цей математик зробив у розвиток світової науки. Практично за ніч я докладно вивчив усе про постать Станіслава Уляма і був надзвичайно гордий, що, хоч би в який технічний заклад у США я потрапив, усі згадували про цього видатного політехніка. Тому для мене Львівська політехніка – це тяглість традицій, які творять нові сучасні сенси. Ми маємо яскраві перспективи стати лідером інновацій, академічного підприємництва, винахідництва та стартаперства не лише у межах України, а й світу. Для цього потрібне сприятливе зовнішнє середовище. Нині в університеті впроваджуємо нову теорію розвитку молодих винахідників та їхніх проєктів. Будемо створювати малі базові підприємства із залученням науковців університету, де Політехніка матиме домінуючі частки. Ці підприємства стануть місцем нових ідей для навчання, виробництва та просування різних товарів. Кожен зможе стати частиною цієї нової історії. Ми хочемо, щоб це набуло вірусного ефекту, тобто прагнемо зробити науку та інновації головним модним трендом у Політехніці.
Серед хобі, які допомагають Назарові Подольчаку відпочивати і перемикати увагу, він відзначає плавання та катання на лижах.
– Важливо вміти поєднувати роботу і дозвілля. Щотижня займаюся плаванням. Раніше брав участь у гірськолижних змаганнях. Люблю проводити час із сім’єю і, звісно, подорожувати.