Яна Грабар, студентка Львівської політехніки, поділилася досвідом навчання за програмою Erasmus+ та розповіла про переваги й виклики, з якими зіткнулася, навчаючись у європейському виші.
— Розкажи трохи про себе. На якому курсі навчаєшся, за якою спеціальністю, чому обрала саме її?
— Зараз я навчаюся на третьому курсі на кафедрі прикладної фізики і наноматеріалознавства. Вступила сюди, тому що мені подобається моделювати фізичні предмети, перевагу віддаю моделюванню оптичних систем.
— Як ти дізналася про Erasmus+? Чи розповідали викладачі, чи, можливо, ти була на якійсь лекції про програму від Політехніки?
— У мене була пара з оптики, і тоді підійшов викладач та розповів про можливість поїхати на навчання за програмою Erasmus+. Було дві пропозиції: до Німеччини або Польщі. Спочатку я звернулася до завідувача нашої кафедри, який пояснив усі деталі та скерував до головного корпусу Львівської політехніки. Так я й почала підготовку документів для поїздки до Німеччини.
— А чому ти обрала для навчання саме Німеччину?
— Університет, у якому я навчалася, належить до найкращих у Німеччині. У лабораторіях є можливість працювати з найсучаснішими технологіями. Майже щодня відбуваються заходи для студентів, як-от ігрові вечори, кіно, вечірки на різну тематику та спортивні події. Дуже великий вибір, починаючи з тенісу і закінчуючи плаванням на каяках у Балтійському морі, а ще катання на лижах і сноуборді в Альпах.
— Щоб поїхати вчитися до Німеччини, треба було знати німецьку чи тільки англійську, і на якому рівні?
— Навчання мало відбуватися англійською мовою. Якщо ти їдеш до Німеччини за програмою Erasmus+, то потрапляєш тільки на магістерські курси, де навчання проводиться англійською. У Німеччині лише на магістратурі навчання суто англійською мовою.
— Чи змінився твій навчальний план за кордоном? Які курси ти обирала та чи було щось схоже з програмою Львівської політехніки?
— Навчання в Німеччині відрізняється від українського. Але є великий плюс: у Німеччині ми самі можемо обирати курси, які нам цікаві. Тобто якщо тобі більше подобається програмування і ти хочеш поєднувати його з фізикою, то легко можеш вибрати курси з програмування й відвідувати їх. Наприклад, немає ядерної фізики, ти сам обираєш те, що хочеш вивчати.
— А які культурні відмінності ти помітила під час перебування в Німеччині? Чи легко було адаптуватися, чи завела знайомства?
— Адаптуватися було легко, якщо не брати до уваги оформлення паперів, як-от для проживання або відкриття рахунку в банку. А щодо комунікації, то люди там дуже комунікабельні й привітні. Кожен налаштований позитивно на контакт з іншими людьми.
— Що було найскладнішим за пів року навчання?
— Екзамени в Німеччині.
— Вони значно відрізняються від українських?
— Вони відрізняються, тому що студенти відповідальніше ставляться до екзаменів. У Німеччині не звертають уваги на те, чи з’являвся ти на парах. Ти можеш обрати двадцять дисциплін і ходити їх слухати. Тобі не потрібно складати екзамени з усіх, можеш обрати три-чотири дисципліни.
— Яку пораду ти могла б дати студентам, які теж хочуть поїхати вчитися за програмою Erasmus+, а чого б не радила, що не потрібно робити?
— Не потрібно боятися, страшного нічого нема, тобі створять усі умови. Я б радила одразу оформлювати візу, якщо їдеш до ЄС, навіть незважаючи на те, що ми можемо перебувати там 90 днів без візи. Все одно варто зробити її, тому що буде дуже багато проблем з документами. А взагалі, потрібно бути оптимістом — і все буде добре.
