Науковці Львівської політехніки успішно виграють проєкти Еразмус+ напряму Жана Моне. Цього літа перемогу здобули чотири колективні роботи. Про три з них ми вже розповіли у попередніх випусках «Аудиторії». Сьогодні знайомимося з проєктом EXTECH.
EXTECH (European Experience in Technology Transfer for Ukrainian Universities) втілюватимуть: очільник кафедри адміністративного та фінансового менеджменту професор Назар Подольчак, старший викладач цієї кафедри Олег Дума, а також керівник проєкту професор кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Олег Олексів.
Основне завдання проєкту – розвивати в університеті інноваційну культуру. Як акцентує Ігор Олексів:
– Чому саме цю тематику ми обрали? Львівська політехніка багата на інноваційні розробки. Але водночас часто їх не впроваджують у практику. Одна з причин – нема інноваційної культури в університеті. Тому сподіваємося, що через втілення нашого проєкту цієї проблеми вдасться позбутися.
Відповідно до програми EXTECH, на тематику інноваційної культури готуватимуть семінари, круглі столи, так звані літні школи (так звані, тому що відбуватимуться восени). Основною аудиторією тих заходів будуть студенти, аспіранти, представники державних органів влади.
За якими правилами почне діяти проєкт? Після підписання ґрантової угоди між Європейською комісією і Львівською політехнікою наукова група отримає стартові 70% коштів на його втілення. Наразі угода перебуває на стадії підписання.
– Звісно, завжди будь-який проєкт починає діяти з відставанням від запланованого графіка на місяць-півтора, адже потрібен час на підготовчі процедури, – каже Ігор Олексів.
EXTECH втілюватимуть три роки. Розпочнуть з вебінару, на якому зацікавлених запрошуватимуть до участі у Літній школі. Увагу зосередять на студентах, аспірантах, молодих дослідниках насамперед Львівської політехніки, але охоче прийматимуть учасників і з інших львівських університетів.
Хто організовуватиме літні школи? Передусім – представники кафедр Львівської політехніки – АФМ і ММП, – а також різних українських вишів, які мають досвід викладання інновацій. Лекції читатимуть і професори Кінгстонського університету, з якими вже налагодили співпрацю. На перспективу залучатимуть науковців зі Швеції.
Готуючи програму, вдалося використати найкращі напрацювання європейських науковців, які мають досвід викладання і поширення інноваційної культури в Європі.
Про що можна буде дізнатися на літніх школах? Акцентуватимуть на тому, що в інноваціях різкі зміни неможливі. Це поступовий процес. Для їхнього втілення треба сформувати інноваційну культуру, як це є у практиці європейських університетів, де студентів з 2–3 курсів залучають до підприємницьких та інноваційних проєктів.
Учасники шкіл вчитимуться не лише сприймати інновацію, а й конкретними кроками трансформувати її за прикладом європейських країн, опановувати методи трансферу, методи залучення додаткових інвестицій (як і де їх шукати?), адже у трансфері технологій важлива не лише інноваційна культура, а й гроші.
У реалізуванні проєкту також важлива участь працівників НДЧ, державних органів влади, інноваторів, аби кожен із них збагнув свою необхідність у розвитку інновацій.
Важливий внесок у розвиток інноваційної культури свого університету. Студенти, молоді науковці мусять звикати, що інновації потрібні. Щороку на кожну школу набиратимуть нових учасників.
До участі заохочуватимуть представників органів державної влади. Їм пропонуватимуть організування тематичних конференцій, круглих столів.
У втіленні європейських проєктів важливе активне поширення інформації. За кордоном необхідно поширювати інформацію про те, що гроші витрачено недарма і що реалізування певних намірів має вплив на діяльність університету, країни тощо. За таким принципом і діятимуть ті, хто причетний до втілення EXTECH.
Підсумком проєкту стане конференція. На ній проаналізують зреалізовані ідеї, поділяться досвідом від упровадження інноваційної культури.
