4 жовтня 2023 року було організовано зустріч військового зв’язківця Збройних сил України Андрія Гриценка зі студентами груп ЕК-43, МЕ-49, МЕ-38 і викладачами кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту Львівської політехніки, к.е.н., доцентами Оксаною Сватюк, Галиною Бойківською, Ярославом Панасом, Зоряною Коваль і старшою викладачкою Світланою Гладун.
Андрій – зі села Білозерка Херсонської області (було в окупації), проходив службу в Миколаївській області, під Баштанкою (25 км від кордону). Лідерство проявляється у вчинках: лишень Андрій серед 50 чоловіків, які працювали з ним на підприємстві, зголосився служити в ЗСУ! В студентські роки здобував лідерський досвід як староста потоку (200 осіб) Технологічного факультету Полтавського кооперативного інституту.
Львівські політехніки щиро подякували військовому, потиснули руку, обняли, подарували зроблені на тренінгу паперові кораблики та сувеніри Львівської політехніки від дирекції Інституту економіки і менеджменту.
«Будь-хто може кермувати кораблем, але потрібен лідер, щоб прокласти курс» (Роберт Фалкон Скотт)
Ознаки військового лідерства
- Ви здійснюєте значиму роботу – служба ЗСУ.
- Ви даєте іншим людям можливість «сяяти».
- Ви керуєте «серцем» і захищаєте Україну.
- Ви зважаєте на потреби інших.
- Ви регулярно даєте й отримуєте зворотній зв’язок.
- Ви делегуєте свої повноваження.
Журналіст і письменник Себастьян Юнґер, який 30 років вивчає і пише про війни та адаптацію ветеранів, виділяє два основні фактори, що критично впливають на повернення військового до мирного життя.
- Перший – згуртованість суспільства і ближнього кола ветерана: людина не має відчувати відчуженість.
- Другий – колишні військові – не жертви, а повноцінні члени суспільства, які можуть і повинні бути в новому-старому житті так само корисними, як і в бою на вістрі війни.
У колективі з ветеранами в Україні працюватиме кожен працівник. Які поради? «Не боятися, вірити у військову людину, бути щирими й пробувати навіть без попереднього досвіду адаптації».
