Цього року Львівська політехніка – на четвертому місці за кількістю поданих заяв серед ЗВО України й отримала на 184 бюджетних місця більше, ніж торік. Про особливості вступної кампанії розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Львівської політехніки Михайло Гончар.
– Чим цьогорічна вступна кампанія відрізнялася від попередніх?
– По-перше, ми не відчули демографічної кризи, як це прогнозували загалом, адже, попри меншу кількість вступників, до Політехніки не прийшло менше абітурієнтів, ніж торік. Ми отримали понад 30 тисяч заяв. По-друге, умовами прийому було передбачено певні зміни: на державну форму можна було подати максимально по 7 заяв замість торішніх 9-ти, відповідно, зменшилася кількість пріоритетів.
Наступна зміна – «перехресні» вступники з дипломом молодшого спеціаліста не мали додаткового вступного випробування у формі співбесіди і вступали на 2–3 курс лише на контракт. На бюджет вони могли потрапити тільки на перший курс: або на загальних підставах разом із випускниками шкіл, тобто за результатами ЗНО, або ж за внутрішніми іспитами з фахової дисципліни та іноземної мови – на скорочену форму навчання (3 роки).
І ще одне впровадження: цього року до магістратури ЗНО з іноземної мови складали вступники не лише на право, а й на інші спеціальності шести інститутів.
– На які спеціальності, в які інститути був найбільший попит?
– Найвищий конкурс – на журналістику, адже там лише 10 бюджетних місць, на які претендувало понад 500 осіб (зрештою, потім документи подали лише 8 рекомендованих). А загалом багато заяв і високий прохідний бал був на всі комп’ютерні спеціальності. Скажімо, на інженерії програмного забезпечення – 190 (зважмо й на те, що бюджетних місць там багато). Серед рекордсменів – інженерія програмного забезпечення, комп’ютерна інженерія, комп’ютерні науки в ІКНІ та ІКТА, а також нові спеціальності: інформаційні системи і технології, інтернет речей, кібербезпека. Попит був і на міжнародні економічні відносини, міжнародні відносини, міжнародну інформацію, маркетинг, економіку, психологію, а також на право. Надалі залишається популярною фармація. Зазначу, що 200-бальники обрали найбільш популярні спеціальності.
Натомість деякі технічні – менше, подекуди навіть є недобір 15–20 осіб. Йдеться про спеціальності, де були рекомендовані вступники з низькими пріоритетами, наприклад, 5-й, 6-й або й 7-й. І вони віддали перевагу платному навчанню за вищим пріоритетом – хтось волів залишитися у своєму місті, а хтось пішов на ту спеціальність, на яку більше хотів. З цієї причини недобір бюджетників понад 20 осіб маємо на будівництво та цивільну інженерію та на комп’ютерні науки, однак в останньому випадку за рахунок комерційників цю нішу вдалося швидко заповнити. Комерційних вступників деяких технічних спеціальностей ми перевели на вакантні бюджетні місця, що залишилися після вступників, які не виконали умов до зарахування.
– Але ж місце того, хто був рекомендований на бюджет і не подав документи, пропадає, список не посувається догори…
– Це так. Є адресне розміщення абітурієнтів, коли ми отримуємо перелік осіб, рекомендованих на бюджет. Якщо вступник відмовляється від свого бюджетного місця, воно стає вакантним. На це місце можна перевести лише певні категорії осіб – пільговиків, які не потрапили на бюджет, а також осіб, які вступали на спеціальності, зазначені у додатку 7(спеціальності, що потребують особливої підтримки). Місця, які не заповнюємо цими категоріями, повертаємо МОН. Натомість можемо просити додаткові бюджетні місця для пільгових категорій, котрі не вступили на бюджет. До них, зокрема, належать учасники АТО, діти-сироти, особи з інвалідністю 1–2 груп, діти шахтарів, діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, внутрішньопереміщені особи.
– Завдяки чому в Політехніці побільшало бюджетних місць?
– Завдяки вступникам із високими балами, які подали до Політехніки заяви з пріоритетом № 1. У цьому випадку маємо спеціальності, які отримали максимальну кількість можливих бюджетних місць: комп’ютерні науки, системний аналіз, кібербезпека, інформаційні системи і технології, правознавство, журналістика, маркетинг, деякі технічні: гідротехнічне будівництво, пожежна безпека, науки про землю, автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, автомобільний транспорт. Майже надолужила їх прикладна математика, туризм, електроніка, біотехнології та біоінженерія, харчові технології. Суттєво побільшало місць на менеджменті, адже торік зі 116 можливих вони отримали лише 53, натомість тепер – 91! Загалом близько третини спеціальностей отримали максимальний рівень місць. Це означає, що наступного року зможемо його збільшувати – відповідно до теперішніх умов вступу, просити додатково 10%. Правила такі, що кожен ЗВО має максимальну та мінімальну кількість бюджетних місць. І залежно від того, скільки вступників із найвищими балами подаватимуться у той чи інший навчальний заклад, туди й спрямована більша кількість бюджетних місць. Тому якщо певна спеціальність на всі українські університети має 200 місць, то один може отримати 50, а ще кілька – по 1–2.
– А де бюджетних місць поменшало?
– Антирекорди побила геодезія та землеустрій – вони отримали лише четвертину від максимально можливого обсягу: з 84-х можливих лише 25. Будівництво зі 186-ти отримало 169. Прикладна механіка – 35 із 68-ми, металургія – жодного з 10-ти можливих, матеріалознавство – 4 з 10-ти. Отож, є спеціальності, які цього року не в попиті, а є й чимало таких, що не отримали максимуму, однак не зазнали значного зменшення.
– А чи багато пільговиків прийшло до Політехніки?
– За квотою 1 ми могли зарахувати до 10% від загальної кількості місць – це учасники бойових дій, особи з інвалідністю, звільнені від ЗНО, сироти. Для вступників за квотою 2 (особи з тимчасово окупованих територій Криму) у нас було передбачено 20% загальної кількості місць, натомість вступників було значно менше: ми зарахували на навчання всього 22-х кримців.
– Скільки нових студентів цього року отримав університет?
– 2398 бюджетних місць ми отримали від Міністерства (із них 16 – на заочну форму). Оригінали документів не подали 300 рекомендованих на бюджет абітурієнтів (із них 5 – на заочну форму). 134 місця ми вже заповнили тими, хто міг претендувати на вакантні місця. На комерцію вступило 2162 особи. Загалом на бакалавраті маємо 4412 студентів (із них 173 заочники).
Більше комерційників супроти бюджетників є в ІНЕМ (366 супроти 195), ІНПП (517 супроти 99), ІГСН (262 супроти 43). На комп’ютерних науках їх майже порівно (478 супроти 480).
– А яка ситуація зі вступом до магістратури? Чи був попит туди?
– Дуже великий. Особливо в ІНЕМ, ІГСН, ІНПП, ІКНІ, ІНТА, ІМФН, ІХХТ, ІТРЕ… Фактично всі бюджетні місця вдалося швидко заповнити. Цього року ми запропонували магістрам дві програми на вибір: освітньо-професійну (1,5-річну) і освітньо-наукову (2-річну). На другу був чималий попит серед хлопців. До магістратури ми набрали 1512 бюджетників і 1723 комерційники денної та заочної форм навчання.