10 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини – саме цього дня ООН ухвалила Універсальну декларацію з прав людини. З цієї нагоди до Інституту права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки завітали представники ОБСЄ. Вони зустрілися зі студентами й працівниками та розповіли про свою діяльність, зокрема в нашій країні.
З діяльністю спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні політехніків ознайомлювали керівник Львівського офісу Майкл Салліван, асистентка-перекладачка Ольга Радкевич, координатор із гендерних питань Данкан Спіннер, Моніка Елена – фахівчиня зі зв’язків зі ЗМІ, інші представники місії.
Це була непротокольна зустріч, тож Моніка Елена попросила не записувати аудіо чи відеофайли. Натомість відео продемонстрували учасникам зустрічі, щоб студенти і викладачі могли побачити, як саме працює місія на сході України. Адже одна справа – читати звіти, які пише місія, й інша – бачити її діяльність, коли спостерігачі виходять «у поля» і спілкуються з місцевим населенням. Докладніше про це розповів Майкл Салліван.
Львівський офіс покриває територію Львівської, Волинської та Рівненської областей. Загалом, позаяк Україна – велика країна, діяльність місії поділено на дві частини: на сході і на заході. У місії працює багато міжнародних спостерігачів, але й чимало місцевих. Це люди різних професій, із різних країн. Багато з них раніше працювали в миротворчих місіях ООН (зокрема, у Боснії, Герцеговині, Афганістані, на Кавказі тощо). Адвокат зі США, дипломат Майкл Салліван рік координував діяльність спеціальної моніторингової місії у Краматорську, Данкан Спіннер – у Луганській області.
ОБСЄ – велика організація, вона складається з 57 країн-учасниць. Щоб рішення мали юридичну силу, країни-учасниці мають доходити консенсусу. В Україні діяльність місії розпочалася 2014 року. На запрошення уряду до нас прибуло близько сотні людей. Спочатку організація відкрила 10 офісів по всій території України, які почали моніторити безпекову ситуацію та ситуацію з дотриманням прав людини. Та через ескалацією ситуації на сході України місія трансформувалась – більша частина із понад 750 неозброєних спостерігачів перебуває на сході (Донецька й Луганська області). Решта рівномірно розкидані по офісах на решті території України.
Основне завдання місії – це спостереження та звітування про те, що відбувається. Зокрема, пересування озброєння, надзвичайні ситуації, які виникають тощо. Керівник Львівського офісу наголосив, що спостерігачі збирають суто факти: що побачили на власні очі, за допомогою різноманітних технічних засобів (безпілотники), вони їх не інтерпретують, не коментують, не дають їм юридичну оцінку. Інформацію, яку зібрала команда на місцях, передають вищому керівництву, тобто звіти рухаються по командному ланцюжку до головного офісу. Далі інформація поширюється між зацікавленими сторонами.
Ще одна функція організації – моніторинг за дотриманням прав людини. Зокрема, спостерігачі моніторять, чи отримують внутрішньо переміщені особи належним чином державну допомогу, доступне житло та доступ до системи охорони здоров’я, наскільки вони адаптуються в новому середовищі. Спостерігачі фіксують порушення прав людини на всій території України.
У контексті порушення прав людей виникає ситуація, яка потребує окремого нагляду, – насильство проти жінок. Саме 10 грудня був останній день кампанії «16 днів активізму проти гендерно обумовленого насильства». Згідно з даними ООН, жорстокість, насильство проти жінок – це одне з найбільших порушень прав людини. Тому одне з мобілізаційних завдань цієї кампанії – зупинити насильство проти дівчат і жінок.
Данкан Спіннер поширив серед присутніх інформаційний бюлетень щодо насильства проти жінок в Україні. За його словами, у своїй економічній зоні Україна є серед передових країн щодо розроблення законодавства, але нам бракує механізмів його імплементації.
Вражають дані, що в середньому 8% людей в Україні (і чоловіки, і жінки) вважають прийнятним застосування грубої сили чоловіком. Якщо перевести ці відсотки в кількісний еквівалент, постає цифра 150 тисяч жінок, які можуть стати потенційними жертвами насильства.
За опитуванням, яке проводила ООН 2018 року, втричі більше жінок помирає від домашнього насильства, ніж кількість жінок, які загинули внаслідок конфлікту на сході України.
Ще одне завдання місії – сприяти налагодженню діалогу, допомагати сторонам дійти згоди. Також місія намагається домовитися про тимчасові «вікна» припинення вогню, щоб не було обстрілів і можна було відремонтувати інфраструктурні об’єкти.
Майкл Салліван підсумував, що робота місії складна і передбачає багато аспектів, але користі з її роботи не буде, якщо люди не знатимуть про специфіку місії.
Гості відповіли на запитання викладачів і студентів. Зокрема, запевнили, що кожен має шанси долучитися до місії, якщо зайде на сторінку ОБСЄ в соцмережах. Існує також академія ОБСЄ.
