У шкільні роки Марта Микитюк планувала продовжити родинну філологічну традицію, однак у старших класах несподівано розвинулося її дитяче захоплення. А тому дівчина вже два роки як стала студенткою Інституту архітектури, здобуває фах дизайнера.
Вибір
Змалку я любила створювати красиві речі. Це стосувалося і подарунків, які треба було гарно запакувати, і того, щоб просто розмалювати стіну чи намалювати там сонечко – по-справжньому красиве, не каляки-маляки, як у ранньому віці. Мені реально хотілося малювати й робити гарні речі.
У школі не ходила на мистецькі гуртки, не мала практичних навичок у малюванні. Отож, у голові я мала велетенські дивовижні речі, які не могла втілити, тому довелося оперативно вивчати живопис, рисунок, композицію, але, на диво, мені дуже швидко це вдалося. У 10 класі брала приватні уроки малювання у художниці, яка мене консультувала, розповідала про різні закони рисунку, живопису. А вже наступного року ходила до репетиторів у Політехніці.
Навчання
Починала займатися малюванням з наміром спробувати те, що мені добре вдається. Вже коли ходила до репетиторів, то зрозуміла, що хочу саме в Політехніку і саме на дизайн. Це був мій пріоритет № 1. Тепер маю стовідсоткове відчуття, що це те, що треба.
Мені подобається, що викладачі нашої спеціальності дуже активні. Вони не «застоюються», вміють не лише викладати, а й практично застосовувати знання. Подобається їхнє постійне намагання показати нам щось сучасне. Вони розповідають про новинки у дизайні, можуть порадити цікаву книжку.
Дизайну притаманна постійна мінливість, динамічність. І викладачі допомагають нам орієнтуватися в цьому. Дизайн – це творіння. Це не рутинна робота, яку ти повинен виконати. Тут треба створювати щось нове, красиве і функціональне, що дуже важливо, оскільки дизайн має конкретне призначення – створення речей корисних, а не тільки естетично привабливих, наприклад, картин, які користі як такої, крім естетичного задоволення, не мають.
До пленерів не долучалася. Більше люблю малювати в домашній обстановці, аніж надворі, на природі, серед пейзажу.
Не розумію, як можна робити щось абияк. Вчуся успішно. Однак маю проблеми, пов’язані з невчасним здаванням робіт. Завжди хочу виконати повний обсяг, однак не роблю це поступово, а відкладаю – і потім усе нараз, хоча результат отримую добрий. Мені важко себе дисциплінувати, бракує пунктуальності. Треба навчитися себе організовувати.
Уподобання
Люблю читати. Прочитані книжки записую. Найбільше захоплення – фентезійна література і науково-фантастична. Намагаюся прочитувати всіх сучасних авторів. Найулюбленіші – Марина і Сергій Дяченки. Найближчим часом планую переключитися на класику. Раніше читала щороку по 30 книжок. Тепер – значно менше. Мені від цього сумно. Однак на читання залишається дуже мало часу, більшість забирає навчання. У шкільні роки моїм улюбленим предметом була зарубіжна література. Вчителька вміла зацікавити, заохотити до обговорення. Навіть найнудніша книжка шкільної програми на уроці ставала цікавою. Нині мені бракує таких обговорень, бо коли сам читаєш книжку, розумієш її по-своєму, робиш свої висновки, але під час обговорення дізнаєшся, як це сприймають інші.
У класичній гімназії я вивчала старогрецьку й латину. Тому із задоволенням прочитую всі написи на пам’ятках архітектури й розумію їх.
Від 7 класу беру участь у конкурсах знавців української мови ім. П. Яцика. Зазвичай виборюю 2–3 місце на обласному рівні. Було й перше. Чому продовжую брати участь у цих конкурсах? Хочеться тренувати свою мовну вправність, перевіряти свої знання. Торік я на університетському рівні серед нефілологів здобула друге місце, цього року – перше на університетському й на обласному.
Завдання різних рівнів відрізняються, найбільше подобаються університетські – вони практичні й конкретні. Серед найпоширеніших – визначити «правильно-неправильно», знайти граматичні помилки. Однак на всеукраїнському конкурсі цього року були досить суперечливі варіанти відповідей, часто надто близькі або нелогічні.
Чи піду наступного року на конкурс? Так. Хочу вибороти призове місце на всеукраїнському етапі. Зазвичай готуюся самостійно. Для цього маю посібники, матеріали з підготовки до ЗНО.
Люблю гарне кіно. Не подобаються комедії і жахи. Найбільше мені близькі історичні й пригодницькі фільми, створені на реальних подіях. Буває, що не пам’ятаю з історії про якусь подію, побачу про неї у фільмі, потім щось знайду, прочитаю – і вже в пам’яті є цей факт.
Відпочиваю по-різному, залежно від настрою. Іноді хочеться спокою – побути у затишному тихому місці, а іноді – активного відпочинку: кудись поїхати, на щось подивитися. Подобається гірський відпочинок.
Люблю долати вершини. Пікуй, Парашка, Говерла, Піп Іван, Довбушанка, Хом’як. Невдовзі вкотре знову піду на Парашку.
