Цей хлопець приїхав до Львова з Херсонської області. Він любить плавати і майже весь вільний час – за читанням. Навчається у Політехніці на будівельника, а ще цьогоріч він переміг у творчій частині університетського конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
Марк Романюк із Нової Каховки навчається на першому курсі Інституту будівництва та інженерії довкілля. Зізнається, що йшов на конкурс Яцика просто через звичку. Оскільки з четвертого класу перемагав у цьому мовному змаганні в себе в місті, згодом їздив на обласний етап.
Тема твору на конкурсі була за цитатою Івана Пулюя: «Не говорять про мир ціною втрати свободи».
– Не можу сказати, чому голова конкурсного журі Ірина Фаріон обрала саме мій текст із понад сотні інших. Але, можливо, причина в тому, що третину з того, що там написано, я дізнався саме від неї, хоча в мене Ірина Дмитрівна не викладає. Кілька разів передивлявся цикл її програм, який називається «Велич особистості». Там вона дуже цікаво розповідає про життя знаних українців, і саме їхні цитати використав у своєму творі. Це були Олександр Олесь та Іван Франко. Я згадав там вірш Олеся «Коли я вмер – забув, не знаю», там порівнюють долю людини, яка втратила свою країну, а з нею і свободу, з людиною, яка померла в боротьбі за свою країну. Доволі вдалий видався приклад для цього тексту, одразу спав мені на думку, а я його й використав, – розповідає юнак.
Хлопцеві важко оцінювати свої шанси на обласному етапі, та він планує брати участь і продовжувати змагатися.
– Мені складно сказати, як я далі покажу свої знання. Навіть коли я йшов на цей етап, то не думав, що зможу конкурувати з носіями мови – людьми, які говорили українською з дитинства, бо вдома завжди говорив російською і ставив знання тих, хто говорить українською, вищими за свої. Відповідно, їхні знання і володіння мовою – вищими за свої, – ділиться Марк.
До слова, хлопця новий правопис дуже тішить, але, на його думку, він недостатньо радикальний. Марк додав би до нього набагато більше.
У майбутньому студент хоче працювати за фахом. Недарма планує витратити на навчання чотири роки.
– Українська мова та література – це моє захоплення. Я багато вільного часу проводжу за книжкою. Найбільше концентруюся на класичній українській та російській літературах. Якраз вони дуже вплинули на формування моєї особистості. Нині перейнятий Підмогильним, перечитав кілька його оповідань. Зокрема «Син». Це про Голодомор в Україні. А найбільше мене вразили дві книжки. Перша – «Повія» Панаса Мирного. Вона сумна, але я не міг лишитися байдужим. А друга – це «Ідіот» Достоєвського, – розповідає Марк.
З музики студент надає перевагу «Океану Ельзи» і класичному року на кшталт «Бітлз», «Квін».
– Крім мови й літератури, я займаюся з шести років великим тенісом, маю перший розряд. Окрім цього, живу в доволі цікавому місті. Воно розкинулося якраз на березі Дніпра. Мій будинок також недалеко від берега річки. І влітку, коли вода тепла, то дуже люблю плисти в плавні. Шикарне місце, особливо, якщо там немає людей. Просто заплисти туди й послухати природу. Це для мене дуже цінне – додає переможець конкурсу.
Марк Романюк пригадує, що коли приїхав до Львова і поселився в гуртожитку, то хлопці зрозуміли, що з дитинства він не говорив українською. Сказали, що занадто чиста мова.
Кілька місяців у місті Лева все ж вплинули на хлопця: «От я часто кажу «та», а не «так». Цього я якраз набрався у Львові, але мені дуже цікаво слухати українську побутову мову. Можна ходити з блокнотом і нотувати. Це такий великий обсяг цікавої інформації, що писати й не переписати».
Суржик й тенденції використання його в літературі студент не схвалює. Зазначає, що краще дотримуватися класичної правильної мови.
