Нікіта Шевців — асистент кафедри систем віртуальної реальності та Senior Software Engineer в IT-компанії EPAM Україна — започаткував серію навчальних занять. У чому їхня особливість, яка мета і кого насамперед може зацікавити ця ініціатива — читайте в нашому інтерв’ю.
— Я здобув освіту й розпочав роботу в Кривому Розі. Мій загальний досвід як спеціаліста становить шість років, — розповідає Нікіта Шевців. — Через повномасштабне вторгнення переїхав до Львова та працюю асистентом кафедри систем віртуальної реальності. У межах роботи проводжу лекції, практичні та лабораторні заняття. Основна дисципліна — вебдизайн і вебтехнології. Це широка й динамічна сфера, де важливо знати базу, але також стежити за новими бібліотеками та фреймворками. Моя мета — дати студентам не лише теоретичні знання, а й практичне розуміння сучасних IT-процесів, щоб вони могли усвідомлено обирати свій професійний шлях і не втрачати мотивації.
— Які освітні ініціативи, на вашу думку, є дієвішими і як їх упроваджувати?
— Найдієвішими є ті ініціативи, що поєднують академічне навчання з реальними потребами IT-індустрії. Я свого часу завершив навчання спершу за спеціальністю ПЗАС (програмне забезпечення автоматичних систем), а потім — за ІПЗ (інженерія програмного забезпечення) і пішов в аспірантуру на кафедру автоматизації. Але якщо використовувати лише старі підходи з фокусом на точні науки, легко втратити мотивацію. Тому сьогодні я працюю над тим, щоб поєднати університетське середовище з вимогами ринку, синхронізувати зі змінами, які постійно відбуваються. Вірю, що це допоможе втримати зацікавлених у цій сфері. Я започаткував цикл занять для студентів 1–4 курсів, щоб допомогти їм зрозуміти, чи хочуть вони пов’язати своє майбутнє з IT. Після лекцій заплановано практичний курс, де студенти зможуть писати код, працювати в команді й побачити, як усе відбувається в IT-компаніях. Такі заходи, як відкриті лекції, екскурсії офісом, дають змогу зацікавити студентів і мотивувати їх залишатися в цій сфері.
— Наскільки важливою є доступність практики в компаніях і освітніх програм поза університетом?
— Доступність практики та освітніх програм поза університетом — це проблема на рівні країни, її треба вирішувати на міжуніверситетському рівні. Важливо, щоб університети готували фахівців, які готові працювати в IT-компаніях, а не просто отримували диплом. Я хочу показати, що співпраця з IT-компаніями цілком можлива, потрібно лише налагоджувати діалог. Наприклад, в EPAM діє спеціальний освітній департамент — EPAM Campus, який реалізовує партнерства з понад 40 українськими вишами, що означає і оновлення технічної бази, і не менш важливе оновлення навчальних програм. Це нагода для студентів слухати лекції від експертів і опановувати окремі дисципліни, можливість пройти практику та здобути підтримку менторів, тобто спробувати набути досвіду на реальних проєктах, релевантного стану сучасної ІТ-компанії. Такі студенти будуть більш підготовленими, їм не доведеться багато надолужувати, щоб від початку кар’єри відповідати потрібному фаховому рівню.
— Розкажіть про EPAM Campus: що це за ініціатива і яка її мета?
— EPAM Campus — це освітня платформа від компанії EPAM, яка пропонує безплатні онлайн-курси за понад 30 напрямами, тренінги, воркшопи та програми стажування для студентів і початківців у сфері IT. Мета — допомогти здобути практичні навички, потрібні для старту кар’єри в IT, та підготувати до реальних вимог ринку праці. Програми охоплюють різні напрями — програмування, тестування, аналітику, DevOps тощо — і часто передбачають менторську підтримку та можливість подальшого працевлаштування в EPAM.
— Чи має зараз сенс навчання на швидких ІТ-курсах, чи єдиним варіантом є університетська освіта з огляду на стагнацію галузі та стрімкий розвиток ШІ, який уже замінює початківців і фахівців з невеликою базою?
— Вища освіта залишається важливою, бо дає фундаментальну базу, на якій будується подальше навчання. Технічні навички можна здобути різними шляхами — на курсах чи самостійно. Я сам багато навчався самотужки, маючи мотивацію. Проте університет дає щось більше: систематизовані знання, які допомагають розуміти, чому технології працюють саме так, а не просто як ними користуватися. Це критично важливо в умовах стрімкого розвитку ШІ — адже інструменти змінюються, а фундаментальні принципи залишаються.
Крім того, англійська та софт-скіли (вміння донести свою думку, розкрити ідею, знайти підхід до людини) іноді навіть важливіші за технічні навички. Університет дає унікальну можливість розвивати їх безплатно й без страху помилки: виступати англійською на конференціях, через студентське самоврядування здобувати досвід керування людьми, пошуку підходів до них і налагодження взаємодопомоги.
В IT завжди потрібні спеціалісти, але важливо мати не лише знання, а й мотивацію та ідею, яка підштовхує до розвитку. Однак просто не буде: ринок праці значно змінився. Якщо раніше це був ринок кандидата — спеціалісти самі обирали компанії, то зараз ситуація протилежна. На одну вакансію може претендувати в рази більше кандидатів, що значно посилює конкуренцію. Для молодших спеціалістів вхід у професію завжди був викликом, а в поточних умовах це створює додаткові перешкоди. Проте можливості залишаються. Наприклад, EPAM за цей рік працевлаштував понад 500 джунів, що підтверджує: попит на якісних фахівців є.
Отже, технічних навичок уже не досить. Фундаментальна освіта, софт-скіли та справжня мотивація стають критично важливими факторами для успішного старту в IT.
— Як саме розвиток ШІ впливає на сферу віртуальної реальності? Які її перспективи та переваги над звичними інформаційними технологіями, які її особливості й чим вона цікава?
— Системи віртуальної реальності — специфічна, але перспективна сфера. Завдяки їй можна створювати унікальні освітні та наукові проєкти, наприклад симуляції історичних подій чи біологічних процесів. З розвитком ШІ та здешевленням гаджетів VR стає доступнішою й актуальнішою. Віртуальна реальність дає змогу ефективніше засвоювати інформацію через залучення й інтерес, а також відкриває нові можливості для навчання та тренувань.
— Розкажіть про вашу освітню ініціативу: яка її мета, структура і що вивчатимуть студенти?
— Я започаткував цикл занять для студентів 1–4 курсів, щоб допомогти їм визначитися з майбутньою професією. Захід складається з п’яти зустрічей щосереди: спочатку — теоретичний курс, де студенти опановують основи, сервіси для роботи в IT, особливості та практичні аспекти, наприклад роботу з JavaScript. Далі — практичний курс для першокурсників, де вони зможуть спробувати себе в написанні коду, створенні застосунків та роботі в команді. Мета — показати студентам реальні процеси в IT-компаніях і допомогти їм зробити усвідомлений вибір.
— Чи можна вже зараз говорити про якісь її результати? Чи плануєте ви у майбутньому масштабування або запуск подібних освітніх програм?
— Поки що результати оцінюються за мотивацією та залученням студентів. Я бачу, що такі заходи допомагають студентам краще розуміти свої цілі та можливості. У майбутньому планую масштабувати ініціативу, впроваджувати подібні програми на рівні кафедри й, можливо, університету. Вважаю, що це допоможе підготувати фахівців, які будуть затребувані на ринку праці.
