У Національному університеті «Львівська політехніка» активно провадять міжнародну діяльність і застосовують інтернаціоналізацію. Безперечно, щоб сприяти розвиткові цих напрямів, важливим є знання мов. Мар’яна Захарчук, кандидатка педагогічних наук, заступниця директора з науково-педагогічної роботи ІАДУ, доцентка кафедри прикладної лінгвістики, ділиться своїм досвідом роботи, а також розповідає про особливості розвитку мовної галузі у Львівській політехніці.
– Які саме мови студенти Політехніки мають можливість вивчати?
– У Львівській політехніці, зокрема в Лінгвістично-освітньому центрі, студенти мають можливість вивчати англійську і польську мови. Ці мови на сьогодні пріоритетні, оскільки близькість до кордону з Польщею визначає саме вивчення польської мови, обмін наших викладачів і професорський обмін – це пояснення, чому актуальною є польська мова, а щодо англійської ще очевидніше, бо це мова міжнародного спілкування у будь-якій країні світу, у будь-якому університеті, англійську вважають робочою мовою конференцій. Саме тому найбільший запит саме на ці мови. Згідно з класифікацією Європейської комісії з мовної компетенції, рівневий поділ на знання мови є стандартним – це рівні A1, A2, B1, B2, B2+, C1, C2.
– Вивчення яких мов передбачає додаткові дисципліни?
– Загалом у нас є дві кафедри: іноземних мов і прикладної лінгвістики. На цих кафедрах окрім англійської та польської, які є основними мовами, можна вивчати японську, де заняття проводять кілька викладачів. Також доступними для вивчення є китайська, чеська та французька мови. Це те, що мені відомо, оскільки я викладаю на кафедрі прикладної лінгвістики, де студенти мають змогу теж обрати другу мову.
– Що можете сказати стосовно розширення спектру вивчення мов?
– Щодо потенційності, звісно, у Львівській політехніці є фахівці, та навіть якби не було, завжди можна знайти серед інших навчальних закладів чи мовних шкіл. У нашому Лінгвістично-освітньому центрі ми працюємо на клієнта. Тобто, якщо надходить запит від потенційних слухачів щодо вивчення тієї чи іншої мови, якої немає наразі у переліку, ми готові це реалізувати, й організувати курси з вивчення будь-якої європейської мови теж не становитиме великих труднощів.
– Чи залучаєте до роботи безпосередньо носіїв мови?
– Так, є в нас така практика. Ми співпрацювали з міжнародною студентською організацією AIESEC. Проте це ще було до війни, коли власне представники чи учасники цієї організації мали можливість працювати тут, тому охоче приїжджали до України. Ми щоразу залучали різних представників різних держав, але за умови володіння мовою на високому рівні.
– Чи співпрацюєте з благодійними організаціями?
– Так, на сьогодні ми співпрацюємо з благодійним фондом «Батерфлай», основним завданням якого є робота з тимчасово переміщеними особами, а конкретно – з жінками. Тому ми теж навчаємо жінок, яких скеровує до нас благодійний фонд. Також була в нас практика співпраці з громадською організацією, що є київським представництвом у рамках проєкту «Україна – Норвегія». Цей міжнародний фонд зосереджений на роботі з ветеранами та колишніми військовослужбовцями. У роки співпраці з цим фондом, а це від 2014-го до 2019-го включно, ми здійснювали перекваліфікацію. Тобто це були такі об’ємні програми на п’ятсот годин, де навчали, викладали кілька курсів упродовж семестру, і серед них була англійська мова – саме вона, як пріоритетна, займала третину всіх годин.
– Чи існують програми обміну?
– Звісно, у Львівській політехніці, в складі якої ми працюємо, є програми обміну. Зокрема, у нашому Лінгвістично-освітньому центрі ми співпрацювали з норвезьким Університетом Остфольда. Це розробка освітньої магістерської програми, складовою якої були міжнародна економіка та соціальні комунікації. І хоч ковід, а потім війна внесли свої корективи, нам усе ж вдалося відправити чотирьох студентів на двотижневе стажування до Університету Остфольда.
– Як відбувається навчальний процес?
– У Політехніці кафедра прикладної лінгвістики є випусковою, а кафедра іноземних мов – ні, та з дисциплін викладають англійську мову професійного вжитку, а також спеціалізовану англійську мову. От студенти отримують дисципліну в диплом, а прикладна лінгвістика видає диплом філології. Якщо ж говорити про Лінгвістично-освітній центр, то ми навчаємо багатьох охочих, оскільки серед наших слухачів не лише студенти, а й чимало викладачів Львівської політехніки та інших навчальних закладів Львова й поза ним. Вони перебувають саме на короткотривалих курсах, тому що зазвичай курси англійської, польської мови, які проводять у нашому центрі, тривають від сорока годин, займаючи приблизно два місяці, й до ста годин, і тоді тривалість курсів уже близько чотирьох місяців.
Отож після закінчення таких курсів наш слухач отримує сертифікат Львівської політехніки, який підтверджує навчання на тому чи іншому рівні, бо, щоб навчатися на певному курсі, треба пройти вступне тестування, яке покаже приблизний рівень знань. Тебе зараховують до групи, де навчаються слухачі з таким самим рівнем, тож є змога його вдосконалювати й довести до того, що зазначений згідно з рекомендаціями Європейської комісії. І тоді ми скеровуємо нашого слухача на сертифікацію.
У нас діє Центр сертифікації знання англійської мови на рівні не нижчому ніж B2. Ми співпрацюємо з Oxford Publishing House (це підрозділ Університету Оксфорда). У межах співпраці здійснюємо атестацію і видаємо сертифікат, а також проводимо апробацію нових тестових матеріалів як партнери Pre-testing Research Partnership for Oxford Test of English і тестування на знання англійської мови. Це авторизований сертифікований тест Oxford Placement Test. Наші слухачі мають змогу пройти цей тест, який є діагностичним, тож студент починає його виконувати, а вже машинно штучний інтелект підбирає завдання залежно від того, як було складене попереднє завдання. Тут проходить тестування на знання лексики, граматики і вміння почути інформацію. Знову ж таки, Львівська політехніка видає сертифікат спільно з Oxford Publishing House. Цей сертифікат окрім нашого університету визнають також у Міністерстві освіти і науки України, тому наші викладачі, які претендують на звання доцента чи професора, подають ці сертифікати саме до міністерства.
– Які ще перспективи забезпечує така сертифікація?
– Ця сертифікація також корисна для наших студентів, які їдуть за обміном. Певні університети Європи мають конкретні вимоги до сертифікатів, які вони приймають, тому студент мусить пристосовуватися до тих правил. Але якщо університет не виставляє своїх правил приймання, то сертифікат, який видає Львівська політехніка, абсолютно підходить для того, щоб подати документи, навчатися чи пройти стажування в тому чи іншому європейському університеті. Маємо такий досвід, про це свідчать відгуки наших студентів, які повертаються і кажуть: «Так, сертифікат, який я отримав тут, у Львівській політехніці, у вашому центрі, абсолютно підійшов, його прийняли в університеті, де я влаштовувався на стажування чи вступав на навчання».
– Прокоментуйте, будь ласка, власну зацікавленість у цій сфері.
– Насамперед я філолог за освітою, у мене диплом магістра філології. Моя кандидатська робота написана на тему інклюзії, назва дисертації – «Становлення та розвиток інклюзивної освіти у США». Очевидно, що без англійської мови мені б не вдалося це зробити, адже протягом року я була на стажуванні в Університеті Вашингтона. Фактично я навчалася там за програмою підготовки докторів. Після повернення зі всіма матеріалами, які там віднайшла й опрацювала спільно з професором, що був моїм ментором, я захистила тут кандидатську дисертацію. Нині працюю на кафедрі прикладної лінгвістики, навчаю студентів. Моя дисципліна – сучасна англійська мова, і диплом доцента кафедри прикладної лінгвістики також маю. Та й за покликанням усе це роблю – було хобі, яке переросло у професію, і сьогодні я філологиня, мовознавиця, вчителька англійської мови.
2011 року в нас із колегами тепер уже в Інституті адміністрування, а колись це був Інститут післядипломної освіти, виникла така ідея – створити Лінгвістично-освітній центр. Ідея виникла не на порожньому місці, тому що ще до того, як я прийшла до університету, в дев’яностих роках тут уже існував Центр сертифікації та атестації – тоді йшлося суто про англійську мову. Тож ця ідея витала в повітрі. І, відповідаючи на запити студентів та фактично на виклики часу, адже мови були, є і будуть потрібні, ми створили такий центр, де навчалося багато студентів. Фактично немає такого інституту у Львівській політехніці, студенти якого б не навчалися в нас на додаткових курсах.
– Поділіться своїми планами на майбутнє.
– Уже було дещо започатковане, але, на жаль, ковід і війна внесли свої корективи, та тепер усе більш-менш починає налагоджуватися. Сподіваємося, що настане час, коли ми знову зможемо дихати на повні груди. Хочемо цього року повернути літню школу. Є конкретна програма з відновлення роботи літньої школи для всіх охочих, так званий літній інтенсив упродовж двох-трьох тижнів. У нас є ще частина нашого університету в Брюховичах, а саме академія при президентові, звідки до Львівської політехніки приєдналася команда викладачів. От ми й маємо змогу використовувати ті гарні приміщення. Також є плани щодо іншого напряму нашої діяльності, стосовно польської мови, яка потребує розвитку, бо те, що на сьогодні працює, – це курси польської мови, де є сертифікація, але немає Центру сертифікації. Є плани започаткувати тут Центр сертифікації польської мови. Шукаємо зараз партнерів і міжнародні програми. Та скільки ми працюємо тут, скільки працює Лінгвістично-освітній центр, стільки ж тут реалізовують різноманітні міжнародні проєкти. До прикладу, в нас був проєкт «Україна – Норвегія», де ми навчали колишніх військовослужбовців та членів їхніх родин, і ще один проєкт «Україна – Норвегія» з Університетом Остфольда, де ми розробляли освітню програму з думкою про те, щоб наші студенти могли навчатися в їхньому університеті, а норвезькі студенти могли приїжджати за обміном, щоб ділитися досвідом, обмінюватися думками. Тож зараз шукаємо партнерів у найближчого нашого сусіда – Польщі. У нас є вже кілька контактів, ми хочемо створити команду фахівців для написання проєктів із, власне, розвитку мовної інтеграції чи освітньої інтеграції. Маємо кілька ідей щодо колишніх військових, що теж актуально на сьогодні, тож перебуваємо в активному пошуку партнерів.