Студенти-правники Інституту права, психології та інноваційної освіти Львівської політехніки мали нагоду послухати відкриту лекцію Дайнюса Жалімаса – колишнього голови Конституційного суду Литовської Республіки, доктора юридичних наук, професора, декана юридичного факультету Університету Вітаутаса Великого (Каунас, Литовська Республіка). Зустріч організувала кафедра теорії права та конституціоналізму ІППО, зокрема завідувач Віталій Ковальчук та доцентка Лілія Ярмол.
Перед зустріччю професор Дайнюс Жалімас поспілкувався з першим проректором Львівської політехніки Олегом Матвійківим. У межах обговорення домовилися про підписання угоди між університетами й подальші кроки взаємодії.
Опісля відбулася зустріч зі студентами, які здобувають юридичну спеціальність в ІППО. Професор Дайнюс Жалімас прочитав лекцію «Варіанти правосуддя у справі агресії проти України: навіщо і які спеціальні трибунали потрібні?» Молодь особливо зворушило те, що поважний гість виступав українською мовою і після своєї лекції ґрунтовно відповідав на їхні запитання.
– Литва як ніхто інший розуміє, що ви боретеся за свободу всіх нас – за майбутнє всієї Європи і спільні європейські цінності, які ми всі разом обстоюємо: свободу, демократію, права людини, верховенство права. І за все це ви платите найвищу ціну. В боротьбі з агресією на європейському шляху ви завжди можете розраховувати на підтримку Литви. Ми засуджували російську агресію навіть тоді, коли на це майже ніхто не наважувався, – розпочав свій виступ професор Дайнюс Жалімас.
Високий гість підкреслив, що у 2015 році Конституційний суд Литовської Республіки, посаду голови якого в той час він обіймав, розпочав Батумінську ініціативу, що засудила постанову Конституційного суду російської федерації від 19 березня 2014 року, яка відкрила шлях до анексії частини української території – Криму. Також того ж року створили Асоціацію конституційного правосуддя, яка об’єднала конституційні суди Грузії, Литви, Польщі, Молдови та України. Свою тверду позицію Литва продемонструвала й у 2017 році, коли суддям Конституційного суду російської федерації, які ухвалили рішення про анексію Криму, не дозволили брати участь у IV Конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя, що проходив у Вільнюсі, незважаючи на всі протести.
– Я був ініціатором ідеї, коли ви, на прикладі Литви, закріпили у своїй Конституції України стратегічну мету – повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО. Це дійсно неймовірне досягнення, яке відділяє вас від «русского міра». Я впевнений, що це відбудеться! – наголосив професор.
Також литовський гість зауважив, що в наших країн є багато спільного у всіх сферах та галузях.
Розпочинаючи свою лекцію про створення спеціального трибуналу, де Литва теж була однією з перших країн, яка цю ідею підтримала, Дайнюс Жалімас зазначив:
– У перший день широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну з’явилася декларація про створення спеціального трибуналу для покарання злочинної агресії у вашій державі. Тоді її підписали лідери Великої Британії, Литви, Естонії, Нідерландів, науковці, юристи, міжнародники… На той час це була суспільна ініціатива. В травні 2022 року ми провели конференцію, де обговорили і напрацювали головні принципи створення цього спеціального трибуналу. Зараз маємо більший прогрес із цього питання, бо 37 країн світу офіційно підтримують цю ідею. Тож зі суспільного рівня вона перейшла на офіційний міжнародний. Пізніше цю ідею підтримали Парламентська Асамблея Ради Європи, Європейський парламент, Парламентська Асамблея НАТО, багато національних парламентів, зокрема України та всіх Балтійських країн.
Професор також вказав на те, що результатом російської агресії в Україні, на жаль, стали інші міжнародні злочини, які сколихнули світ.
– Це воєнні злочини, злочини проти людства і навіть, можливо (юристи в майбутньому дадуть оцінку), в конкретних містах, таких як Маріуполь, Буча та інші, – геноцид. Хочу звернути увагу на важливий документ, який минулого року в травні підготувала спеціальна міжнародна експертна група, – аналіз порушень російською федерацією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Ми бачимо геноцидний план щодо знищення української національної групи.
Крім того, Дайнюс Жалімас пояснив специфіку створення спеціального міжнародного трибуналу, який передбачає укладення спеціального міжнародного договору держав-однодумців із підтримкою Генеральної Асамблеї ООН.
– Підозрюваними будуть військові та вище політичне керівництво росії, також пропонують внести туди суддів Конституційного суду, які ухвалили злочинні рішення про приєднання українських територій до росії, тобто анексію іншої держави. Це є одним з актів агресії. Він стосуватиметься й вищого військового і політичного керівництва білоруського режиму, яке надало територіальну та іншу допомогу росії.
За словами професора, перевага такого спеціального трибуналу в тому, що можливе швидке розслідування і встановлення всіх причетних осіб, бо потрібні менш складні докази. Досить мати рішення Конституційного суду або президента чи парламенту про початок військової операції або ж інші документи, які стосуються планування військових операцій.
– 12 червня у Вільнюсі відбудеться конференція про створення спеціального трибуналу за злочини проти людства, за які відповідає режим лукашенка. Передумовою для цього є відсутність національної юрисдикції. Окрім лукашенка злочинним є також суд, що оголошує вироки проти людей з опозиції, їх піддають тортурам. Бачимо п’ять типів таких злочинів: катування, ув’язнення чи інше жорстоке позбавлення волі, фізичне ув’язнення з порушенням міжнародного законодавства, переслідування груп людей за політичними та національними, етнічними мотивами, зникнення осіб і депортація населення, – наголосив насамкінець професор.
Студентів цікавила докладніша інформація про можливість українських правників долучитися до процесів покарання російських та білоруських злочинців, деталі й специфіка дії законодавчих норм у Литовській Республіці.
Інститут права, психології та інноваційної освіти й надалі планує тісно співпрацювати з професором Дайнюсом Жалімасом в освітніх напрямах і запрошувати до участі в конференціях та з відкритими лекціями для студентської молоді.
