Незадовго до Різдва вчені Львівської політехніки отримали радісну звістку: проєктна заявка «Маяк для Атлантичного та Арктичного басейнів» (PHAROS), у якій бере участь наш університет, була відібрана для фінансування в межах програми «Горизонт Європа». Масштабний проєкт з бюджетом понад 10 мільйонів євро розпочнеться у першій половині 2024 року і триватиме п’ять років. Політехніку представлятиме насамперед кафедра соціальних комунікацій та інформаційної діяльності.
До консорціуму PHAROS входять аж 24 організації з 11-и країн Європи, які спільно працюватимуть над збереженням та відновленням морських екосистем та біорізноманіття в Атлантичному та Арктичному басейнах. Координатором є Океанічна платформа Канарських островів (PLOCAN, Іспанія). Ще одним партнером з України є Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ, з якими наші науковці тісно співпрацюватимуть над досягненням запланованих цілей в Україні. Хоча тематика проєкту є, мабуть, нетиповою для Політехніки, розташованої далеко від морського узбережжя, експертиза львівських вчених виявилася затребуваною в контексті виконання інформаційно-комунікаційних та координаційних завдань.
Важливою частиною спільноти PHAROS є його Наглядова рада, яка покликана не лише консультувати консорціум та допомагати йому в прийнятті якісних рішень, але й забезпечити вплив проєкту на найвищому рівні в ЄС. Це буде можливо завдяки складу ради, який вдалося зібрати завдяки представниці в ній України:
- Юлія Овчинникова – народна депутатка України, членкиня Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи, членкиня Міжнародного парламентського альянсу за визнання екоциду, кандидат біологічних наук.
- Ліліана Тангі (Liliana Tanguy) – депутатка Національної Асамблеї Франції, членкиня Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
- Педро Сегоньо (Pedro Cegonho) – депутат парламенту Португалії, член Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи.
- Сімон Холмстром (Simon Holmstrom) – депутат Парламенту Аландії (Фінляндія), член Комітету з соціальних та екологічних питань та делегації до Ради Північних країн.
Про що проєкт? ЄС встановив амбітні цілі для досягнення своєї Океанської місії, які стосуються захисту та відновлення морських екосистем і біорізноманіття; запобіганню забрудненню океану; створення сталої "блакитної" економіки, яка є вуглецево-нейтральною та циркулярною, до 2030 року. План реалізації місії ЄС складається з двох складних і термінових етапів: перший – "розроблення та пілотування" до 2025 року, другий – "розгортання і розширення" з 2026 по 2030 рік. PHAROS стане логічною сходинкою, що об’єднає обидва етапи. Зокрема:
- PHAROS проведе три демонстраційні випробування в Атлантичному океані з використанням комбінації нещодавно розроблених інноваційних технологій NBS (природоорієнтовані рішення) та IMTA (комплексна мультитрофічна аквакультура), адаптованих до місцевого контексту, що призведе до численних переваг для біорізноманіття та відновлення екосистем;
- PHAROS також співпрацюватиме з проектом H2020 ECOTIP, щоб використати та розширити його результати у демонстраційній програмі зі зменшення кількості інвазивних видів в Ісландії за допомогою моніторингу еДНК;
- PHAROS створить "Живі лабораторії" на початку проекту в кожному демонстраційному та реплікаційному регіоні, забезпечуючи спільне творення результатів усіма релевантними стейкхолдерами: органами влади різних рівнів, вченими та інноваторами, ЗВО, представниками бізнесу та громадянського суспільства.