Лутфор живе в Україні 26 років і за цей час встиг не лише вивчити українську мову та призвичаїтись до нашої культури, а й відкрив власний індійський заклад в осерді Львова – бар «Слон». Тут ми і домовились зустрітися. Поки чекаю Лутфора, замовляю собі ароматний масала-чай.
– Розкажіть, будь ласка, звідки Ви і як потрапили до України?
– Я сам із Бангладешу, а до України приїхав навчатися у 1992 році. Навчався у Львівській політехніці за фахом «комп’ютерна інженерія», а потім влаштувався туди ж на роботу – інженером з комп’ютерних мереж. Працюю вже років 18.
– До речі, а як Ви тут адаптувалися?
– Я нічого не знав, коли їхав сюди. Я перший студент, який в Університеті почав вивчити українську мову. Тоді, в 1992 році, не було ні жодного підручника, ні літератури для вивчення іноземцями української мови. Лише завдяки високому професіоналізму викладачів та інтенсивній власній мотивації я вивчив мову, хоча запевняю, я не був досконалий в той час у володінні українською мовою, проте на рівні спілкування мені вдавалося порозумітися з людьми.
– Що для Вас тут було дуже незвичним, коли приїхали?
– Ну як можна зимою їсти морозиво? Це я перші два роки взагалі не розумів. Я свої 18 років життя в Бангладеші думав, що морозиво їдять тільки літом, бо спекотно. А зараз я сам так роблю…
– Лутфоре, після навчання планували повернутися додому?
– Була така думка, але якось так вийшло, що не повернувся: я коли ще навчався, то одружився. І ми один раз планували, а потім уже плани змінилися – дружина влаштувалася в Медуніверситеті, я в Політехніці, і ми вирішили нікуди не їхати.
– І Вас влаштовувала така робота?
– Це державна робота, це для мене – престиж перш за все, а також високою мірою можливість працювати в команді компетентних людей в питаннях комп’ютерних технологій, висловлювати та реалізовувати на практиці власні ідеї щодо роботи комп’ютерної мережі нашого закладу.
Запитую Лутфора чи любить він Львів, а у відповідь щире: «Так, звичайно. Я й ніколи не думав, крім Львова, в інше місто поїхати, чесно кажучи».
Повний текст матеріалу – на сайті Львівської газети.