На запрошення Ірини Матяш, голови Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, працівники Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» долучилися до Дипломатично-наукового марафону «Леся єднає світ» і представили проєкт Інституту «Леся – Українка. І Ми – Українці» та власні видання, присвячені Лесі Українці.
У заході взяли участь представники МЗС України, 15 надзвичайних і повноважних послів України у країнах світу, представники діаспорних організацій і провідних українознавчих студій за кордоном.
- Ерік Сведал, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні.
- Ігор Долгов, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Грузії.
- Віталій Москаленко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Болгарії.
- Ігор Осташ, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані.
- Ігор Кизим, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь.
- Андрій Мельник, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Федеративній Республіці Німеччина.
- Марко Шевченко, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Молдова.
- Олександр Щерба, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Австрійській Республіці.
- Василь Кирилич, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Хорватії.
- Володимир Яценківський, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Литовській Республіці.
- Владислав Каневський, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджані.
- Євген Микитенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Єгипті.
- Мар’яна Беца, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонській Республіці.
- Євгенія Волощенко, третій секретар Посольства України в Італійській Республіці.
- Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії.
- Райнгард Клучек, генеральний секретар «Пан’Європа-Австрія».
Запрошення МІОКу до участі у такому представницькому заході – це висока оцінка діяльності Інституту та визнання його праці.
Ще з десяток років тому годі було собі уявити таку тісну співпрацю між дипломатичними установами та українськими громадами: кожна ухвала міжнародних конгресів «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті», організатором яких був Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, включала пункт про звернення до посольств України за кордоном із проханням брати участь у заходах діаспори. А сьогодні формат розмови в Марафоні – це символ біному держава-діаспора та їх нерозривної єдності. Однак роботи перед нами усіма ще дуже багато, адже Україна виявилася зовсім не готовою до інтеграції в Україну нового знання, створеного силами діаспори в умовах нашої бездержавності.
Для того, аби ресурсні потужності нашої нації і діаспори були інвестовані в культурну інтеграцію європейського простору, нам необхідно, в першу чергу, осмислити ці ресурси.
«В контексті відзначення 150-літнього ювілею Лесі Українки, – зазначила Ірина Ключковська у своєму виступі, – хочу нагадати, що в час нашої бездержавності у діаспорі було створено справжні Еверести матеріалів про Лесю, зібрано колосальні архівні матеріали. Зокрема про це говорить Тамара Скрипка, хранителька архівів УВАН, це і спогади про Лесю її сучасників, і спогади сестри Лесі Ізидори, і фотоархіви, і багато-багато іншого. До речі, саме у діаспорі світ побачило репринтне видання «Повного зібрання творів Лесі Українки», виданого у двадцяті роки в Україні, а згодом заборонене і знищене. Ми всі заборгували перед Лесею, не вивченою і не осмисленою, і тим самим заборгували перед собою. Лише тепер, у ювілейний рік, починаємо віддавати. Тепер найвищий час вивчити у всій повноті творчу спадщину Лесі Українки – однієї з найбільших інтелектуалок світу. Аби ми могли цей спадок транслювати у світ».
Захід засвідчив, що Леся Українка таки повертається в Україну, а значить, є надія, що скоро про неї заговорить світ.
