Бувають мрії настільки вимріяні, до деталей уявлені, що просто мусять збуватися. Змалку другокурсниця ІНПП Каріна Павленко уявляла, як буде юристом. Навіть дитячі ігри стосувалися укладання різноманітних угод, роботи з «документами», які вона старанно вискладувала та розсортовувала. А ще в мріях був Львів – з красивою архітектурою, звивистими вулицями.
– Я часто з батьками приїжджала до Львова. Мріяла, що навчатимусь у цьому місті. Коли мене, ще малу, запитували, ким хочу стати, то казала юристом і навчатимусь саме у Львові. Підбираючи місце навчання, найпріоритетнішою для себе поставила Львівську політехніку. Таке рішення було однозначним, коли переглянула на сайті можливості, які тут пропонують. Адже це не лише навчання, а й студентське самоврядування, різна самодіяльність та й красива архітектура, – я була в захопленні. Коли вперше зайшла до Політехніки, то мені здалося, що потрапила в казкову будівлю – таку велику і красиву, – каже Каріна.
Активності дівчині ніколи не бракувало. У школі брала участь у шкільному самоврядуванні – була міністром фінансів. Каже, що не вміє просто відпочивати, а завжди знаходить для себе якесь цікаве заняття, а ще чимало уваги приділяє саморозвитку, охоплюючи різноманітні сфери.
– Я стараюся постійно бути в русі. Долучаюся до різної діяльності, хоча і вчитися подобалося й подобається. Пригадую, коли в 10 класі ми почали вивчати правознавство, я настільки захопилася, що мені лише підручника було замало – практично до кожної теми вишукувала додаткову інформацію в інтернеті. Зрештою, цей предмет давався мені особливо легко, – додала моя співрозмовниця.
Особливу увагу Каріна приділяє розподілу свого часу. Каже, що встановлюючи межі для виконання того чи іншого завдання, краще мобілізує свої зусилля і завдяки цьому значно більше встигає. Їй подобається порядок у всьому. Тому завжди все сплановує наперед, а також любить гарно все розставляти на свої місця.
Студентка переконана, що юриспруденція – це особлива наука, яка дає фундамент для будь-якої діяльності та й, зрештою, для того, щоб зарадити собі у житті. Бо кожна людина повинна знати свої права та межі відповідальності.
Каріна каже, що особливість навчання на правничому напрямі – це передовсім навички роботи з першоджерелами, правильне розуміння законів та вміння відстежувати їхні зміни.
– Коли з’явився предмет «Організація судових та правоохоронних органів», ми зрозуміли, що означає – вміти працювати зі законами. Адже специфіка в тому, що законодавство досить часто зазнає змін. Нас якраз і навчили, як правильно відстежувати всі ці зміни. Мені це добре вдається. Важливу роль відіграє й те, що ми багато вчимося на практиці. Приміром, на предметі «Соціологія конфлікту» вивчали збройний конфлікт, беручи для прикладу ситуацію війни на сході України. Окрім того, розглядали тему корупції та способи боротьби з нею, – зазначила Каріна.
Поза навчанням дівчина приділяє час своєму давньому хобі – фотографуванню. Захопилася ним ще у старших класах. Тоді щодня носила фотоапарат і фотографувала своїх друзів, пейзажі, багато робила репортажних кадрів.
– Надзвичайно люблю фотографувати. Бо через світлини можна передати красу, доброту, емоції – те, що не завжди люди помічають, а фотографові вдається це виловити. Інколи через об’єктив бачу справді фантастичні ракурси. Буває, просто побачу щось і вже знаю, з якого ракурсу це краще виглядатиме.
Подобається Каріні й дизайн, оформлення інтер’єрів. Часто щось компонує, щоб створити новий образ чи якусь особливу атмосферу. Тут, в університеті, теж знаходить чимало зацікавлень і можливостей для творчості. Також бере активну участь у діяльності студентського самоврядування інституту. Дівчина постійно долучається до підготувань різноманітних заходів, обговорень, робить афіші та плакати до різних свят, а також оформлювала фотозвіти після святкувань, приурочених до річниці вшанування пам’яті Івана Франка, про життя Тараса Шевченка тощо. Каже, що взагалі не вміє зупиняти свою увагу лише на чомусь одному, а більше притаманно займатися багатьма справами, які врешті гармонізуються.
Ще Каріна надзвичайно любить слухати музику. Навіть учиться лише під музику. Також подобається читати різноманітну літературу про архітектуру, історію, зокрема захоплюється історією свого улюбленого Львова.
–Я дуже гостро відчуваю і реагую на будь-яку несправедливість. Найперше, що в таких випадках прагну – докласти всі зусилля для того, щоб справді добро перемагало зло, щоб не було несправедливості. Тож для мене здобуття фаху є першим кроком для цього. Звичайно, значно простіше говорити, як все погано, але натомість нічого не робити. Якщо не спробувати, то й не знатимеш, чи спроможний щось змінити, чи ні. Переконана, що навіть одна людина спроможна на багато що, а якщо будуть однодумці, готові до такої діяльності, то обов’язково буде результат, – підкреслила наостанок Каріна Павленко.
