27–28 червня 2024 року представники кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки взяли участь у IV Міжнародній науково-практичній конференції Praktyki lekturowe w dobie nowych mediów i technologii з циклу Ksi@żka w mediach – Media w ksi@żce.
Конференція організована партнерами кафедри СКІД – кафедрою інформатології, бібліології та медіаосвіти Університету Марії Кюрі-Склодовської (UMCS) в Любліні. Це вже третя конференція з цього циклу, в якій львівські політехніки є співорганізаторами.
З вітальним словом до учасників наукового зібрання звернулися професорка, доктор Івона Гофман, директорка Інституту соціальних комунікацій та медіа-досліджень, UMCS, професорка Аніта Хас-Токарз, доктор філософії, завідувачка кафедри інформатики, бібліології та медіаосвіти, UMCS, та співорганізатори. Зокрема, Олександр Марковець, к.т.н., доцент, завідувач кафедри СКІД, зазначив, що тематика конференції, присвячена практикам читання в умовах нових медіа і технологій, є надзвичайно актуальною в сучасному інформаційному просторі. Він підкреслив, що дослідження в цій сфері допоможуть краще зрозуміти зміни у поведінці споживачів інформації та адаптувати методи викладання до нових реалій. Також представник Львівської політехніки висловив сподівання, що результати конференції сприятимуть розвитку нових підходів до медіаосвіти й інтеграції інноваційних технологій у навчальний процес.
На пленарному засіданні конференції Наталія Вовк, доцентка кафедри СКІД, разом із завідувачем кафедри Олександром Марковцем презентували дослідження на тему Libraries in Wartime: Developing a Strategy for Preserving Cultural Heritage («Бібліотеки у воєнний час: розробка стратегії збереження культурної спадщини»). Автори показали сучасний стан бібліотек України в контексті повномасштабного вторгнення рф на територію України та запропонували власну модель стратегії збереження бібліотечних фондів, підкресливши важливість збереження культурної спадщини як невід’ємної частини національної ідентичності. Доповідь викликала жваву дискусію серед учасників конференції, які оцінили потенційний внесок поданої моделі у збереження культурних цінностей під час конфліктів.
Під час роботи секцій доцентка кафедри СКІД Тетяна Білущак презентувала дослідження Rozszerzona rzeczywistość w ukraińskich książkach: transformacja tradycyjnego czytania («Доповнена реальність в українських книгах: трансформація традиційного читання»). Під час виступу науковиця продемонструвала результати аналізу п’яти українських книжкових інтернет-магазинів з метою оцінки наявності книг із доповненою реальністю. На основі цього аналізу розглянуто основні напрями трансформації традиційного читання під впливом доповненої реальності та класифікація використання технологій доповненої реальності у книгах. Особливу увагу Тетяна Білущак приділила перевагам і недолікам використання технологій доповненої реальності у книгах для різних вікових категорій.
Руслана Паздерська, аспірантка кафедри СКІД, доповіла на тему Construction of information system software for creating specialized topical virtual communities («Побудова програмного забезпечення інформаційної системи формування спеціалізованих тематичних віртуальних спільнот»). Зокрема, доповідачка презентувала результати дослідження віртуальних спільнот, обґрунтувала поняття спеціалізованих тематичних віртуальних спільнот, моделювання процесів роботи програмного забезпечення та створений вебінтерфейс інформаційної системи для підвищення ефективності їхнього формування.
Завершуючи конференцію, організатори підкреслили значення міжнародної співпраці у розвитку наукових досліджень та обміну досвідом. Учасники висловили задоволення високим рівнем організації заходу й різноманітністю обговорених тем, а також відзначили важливість продовження спільних наукових проєктів та ініціатив, що сприятимуть інтеграції новітніх технологій у галузь соціальних комунікацій та медіаосвіти.
Кафедра СКІД підтвердила свою готовність до подальшої активної участі в таких заходах і наголосила на необхідності залучення молодих науковців до міжнародних дослідницьких проєктів. Завдяки плідному обміну ідеями та досвідом конференція стала важливим кроком у зміцненні наукових зв’язків між українськими та європейськими дослідниками.
