Давати своїм вихованцям добрі знання, враховуючи останні досягнення вітчизняних та закордонних науковців, – таке завдання ставить перед собою кафедра міжнародної інформації ІМФН.
– Ми співпрацюємо з Білостоцьким університетом, Гуманітарною академією Пултустку, Кошалінською політехнікою та іншими, – каже доктор політичних наук, завідувач кафедри професор Василь Гулай. – Спільно з польськими колегами беремо участь у конференціях, обміні викладачами, здійснюємо наукові дослідження, а ще – стажування. Маємо свої досягнення й у поточному році: у конкурсі польського комітету під егідою ЮНЕСКО перемогу здобув асистент нашої кафедри Тарас Польовий, а асистент Любомир Хахула став одним із переможців премії імені Виговського. Від 1 вересня він долучився до реалізування Стипендійної програми, на початковому етапі якої заплановано дослідження у Коледжі Європи (College of Europe) у Натоліні (Республіка Польща) – відомому незалежному закладі післядипломної освіти з європеїстики. Професор Микола Густі багато років плідно співпрацює з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (Австрія). Під егідою ООН у міжнародній групі він уже декілька років досліджує Землю, зміни клімату. Ці дослідження продовжує й нині.
– Мені дуже імпонує, як про наше наукове і професійне зростання дбає керівництво кафедри, – вважає Тарас Польовий. – Коли готував дисертацію, не раз був за кордоном. Цьогоріч у рамках програми Польського комітету з прав ЮНЕСКО теж чотири місяці був на стажуванні у Білостоцькому університеті. Стажувався у рамках Стипендійної програми. Тепер маю написати декілька статей, взяти участь у найближчих конференціях. Про свої наукові знахідки обов’язково розповім студентам четвертого курсу, яким читатиму лекції з аналізу та прогнозування криз і конфліктів у Центрально-Східній Європі.
У новому навчальному році кафедра має намір уперше взяти участь у спільному українсько-польському конкурсі наукових проєктів, якими керуватиме.
– Маємо достатній досвід, кваліфікованих виконавців і готові брати відповідальність на себе, а не лише делегувати своїх викладачів до міжнародних дослідницьких груп, – вважає очільник кафедри. – Братимемо участь у довготривалих проєктах: програмах «Горизонт-2000» та Жан Моне. У планах – співпраця з вишами Центрально-Східної Європи, зокрема Чехією та Словаччиною, подання спільних наукових проєктів за конкурсом МОН України та Польщі. Одним із напрямів розширення географії міжнародної співпраці мають стати наукові зацікавлення доцентки Віри Максимець («Трансформація зовнішньої політики Словацької республіки в умовах формування нової системи «балансу сил» у Центрально-Східній Європі» та асистентки Христини Юськів («Сепаратизм як загроза національній безпеці держав Центрально-Східної Європи: порівняльний аналіз».
У нашому активі – участь у конкурсі спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів для реалізування у 2020–2021 роках (я та професор Богдан Юськів відповідальні за цю роботу).
Експерти кафедри зацікавлені, щоб їхній доробок щодо інформаційно-аналітичного бачення зовнішньої політики, розв’язку проблем маніпулювання та пропаганди як основ інформаційної війни проти України і Польщі, міжнародної міграції загалом і ролі українців у цьому процесі максимально використали, тому планують напрацьовані рішення рекомендувати державним органам для реалізування.
Головна мета кафедри – підготувати висококласних фахівців, тому до різних кафедральних та індивідуальних проєктів активно долучають молодь. Планують створити онлайн-платформу, де висвітлюватимуть проблеми інформаційної війни, міжнародної безпеки тощо. Використовуватимуть загальнодоступні джерела і для академічної спільноти, і для здобувачів вищої освіти. До того ж користувачі зможуть не лише отримувати інформацію, а й вносити свою.
– Робимо все, щоб наші напрацювання були доступні студентам, які вивчають інформаційну політику України та світу загалом, – додає Василь Васильович. – Вчимо їх спільно з нами формувати свою професійну, громадянську, національну свідомість. Тішить, що нинішні студенти більше зацікавлені в індивідуальному чи короткотерміновому навчаннях за кордоном, а не виїзді за терени України. Вони беруть участь у конференціях, тренінгах у Польщі, Австрії, Румунії, Німеччині. Здобуваючи різний досвід, вчаться реалізовувати себе професійно в Україні, намагаються стати універсальною особистістю вже навіть на старших курсах.
