Кафедра філософії Університету провела міжнародний круглий стіл, присвячений Казимиру Твардовському та його учням

Кафедра філософії Львівської політехніки
Скріншот з онлайн-заходу

11 лютого 2025 року відбувся традиційний Міжнародний круглий стіл «Львівсько-Варшавська школа: українсько-польські перетини у філософській царині», організований кафедрою філософії Національного університету «Львівська політехніка» та Львівським філософським товариством імені Казимира Твардовського. Захід було присвячено пам’яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи Казимира Твардовського, а також його учнів, відомих учених Степана Балея та Олександра Кульчицького. У 2025 році святкуємо 140 років від дня народження психолога та педагога Степана Балея (4 лютого 1885 – 13 вересня 1952) та 130 років від дня народження філософа, культуролога, етнопсихолога Олександра Кульчицького (8 лютого 1895 – 30 квітня 1980).

Директорка Великобірківського ліцею імені Степана Балея Світлана Чайка у своєму виступі звернулася до аналізу дитинства Степана Балея, його середовища, яке спрямувало його до занять наукою та пробудило цікавість до наукових досліджень.

Доцентка Криворізького державного педагогічного університету Оксана Панафідіна у своїй презентації проаналізувала концепт патріотизму у творчості Казимира Твардовського і Степана Балея з морально-філософського погляду.

Доцентка Національного університету «Львівська політехніка» Валентина Дротенко у своїй доповіді звернулася до філософських аспектів психології творчості Степана Балея, який виділяє такі особливості психотипу митця: синестезійна психіка, вихід за межі норм і чесність із собою.

Кандидат філософських наук, старша наукова співробітниця Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ України, доцентка Варшавського університету і Київського американського університету Наталія Вяткіна у своїй доповіді звернула увагу на те, як Казимир Твардовський застосовує логічний і концептуальний аналіз для кращого розуміння понять і термінів, а в сучасних умов ці види аналізу є корисними для виявлення фейкової, неправдивої інформації.

Доцент Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Гнатів зацікавив доповіддю про дослідження Балеєм дитячого сприйняття предметів на підставках. Ці дослідження Балея з царини дитячої психології сприйняття проливали світло на формування у дітей синкретичного сприйняття реальності, яке, фактично, зникає у дорослому віці.

Доцентка Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Ольга Гончаренко акцентувала увагу на концепті правдомовності, який був важливий для Львівсько-Варшавської філософської школи для наукової комунікації. Концепт правдомовності актуалізується у часи постправди, коли відбувається змішування правдивої інформації з викривленою, коли розмито межі між правдою і брехнею.

Доцент кафедри філософії Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Кадикало поділився результатами архівних досліджень філософської спадщини філософа, педагога і психолога Климентія Ганкевича, яка була критично сприйнята польським інтелектуальним середовищем. Йдеться про його «Нариси слов’янської філософії» (1869; 1873), на які польські інтелектуали відгукнулися рецензіями. Тому можна говорити про польсько-українську наукову комунікацію в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Учасники Міжнародного круглого столу наголосили на важливості подальших дослідженнях міжвоєнних польсько-українських інтелектуальних взаємодій і перетинів, популяризації наукової спадщини Степана Балея та Олександра Кульчицького.

Афіша заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу Скріншот з онлайн-заходу