Реалізовуючи інформаційний проєкт «Політехніка екологічна», періодично ознайомлюватимемо з напрацюваннями політехніків, що спрямовані на досягнення цілей сталого розвитку.
Проректор з наукової роботи Іван Демидов детально розповів про тематики та наукові здобутки науковців Львівської політехніки, які сприяють покращенню екології та розв’язанню ключових питань екологізації.
― У Львівській політехніці виконують низку робіт, пов’язаних з екологічною тематикою, енергоефективністю, переробкою відходів. Якщо проаналізувати розробки, які отримують державне фінансування за програмою Міністерства освіти та науки України, то це роботи професорів Володимира Погребенника і Мирослава Мальованого ― вони стосуються спадку, який ми отримали після того, як почали ліквідовувати підприємства гірничо-хімічного спрямування. Професор Погребенник, до прикладу, працює над темою «Розроблення методів комплексного оперативного моніторингу технологічно небезпечних накопичених промислових відходів гірничо-хімічних підприємств». Оскільки такі відходи бувають різної форми, то професор Мальований доповнює ці напрацювання темою «Розроблення технології попереднього очищення фільтратів, полігонів та звалищ твердих побутових відходів». Сюди ж можна зарахувати й ліквідацію наслідків діяльності різних хімічних підприємств.
Тематика, фінансована грантами НФДУ, більше стосується розвитку, а не констатації ліквідації наслідків. Вона спрямована на отримання нових засобів, зокрема біологічних, для рекультивації земель, де були ті чи інші органовмісні відходи. Здійснюються роботи з модифікування відходів сировини нафтових відходів для того, щоб їх можна було використовувати для будівництва доріг. Цим напрямом займається професор Михайло Братичак.
Якщо поділити тематику на фундаментальну і прикладну, то з фундаментального погляду вся тематика зараз ґрунтується на біологічних процесах, а з прикладної точки зору ми досліджуємо ті методи і процеси, які дають змогу переробляти сировину чи відходи для їхнього перевикористання у виробничих процесах, будівництві, енергетиці тощо.
Щодо госпдоговірної тематики, то здебільшого досліджуємо наслідки використання певних площ під сміттєзвалища, властивості об’єктів, які розміщені довкола них, і можливості їхньої рекультивації, а також впливи сміттєзвалищ на стан екосистем прилеглих територій, виконуємо різного виду дослідження в межах природоохоронних рекреаційних зон Львівщини, зокрема львівських парків. Наукові напрацювання стосуються також якісних показників природних і стічних вод, технології їхнього очищення. Таку роботу має, зокрема, професор Зеновій Знак.
Є ще проблема переробки твердих відходів, до приладу, деяких видів пластику, що можна переробити й використати для виробництва біодеградабельних матеріалів. Але є відходи, які неможливо переробити. Та якщо пластик такого виду гранулювати, то його можна ефективно використовувати, наприклад, додавати до асфальтно-бетонних сумішей, із яких будують дороги. В Україні, на жаль, цьому приділяють доволі мало уваги.
Також серед наукових напрямів Львівської політехніки ― енергоефективність через будівництво сонячних електростанцій і колекторів для нагрівання води. Цим займається професор Василь Желих. Вчений має ідеї створення фасадів будинків із вбудованими елементами теплообміну, особливих енергоефективних модульних житлових конструкцій.
Від ІЕСК є ініціативи щодо впровадження сонячних електростанцій. Від ІМФН разом з ІТРЕ є напрацювання з розробки фотовольтаїчних перетворювачів, новітніх світловипромінювальних елементів на основі пристроїв органічної електроніки. Цей напрям ― дуже перспективний і дає змогу економити енергоресурси, передбачає значне скорочення використання на відповідних виробництвах важких металів. Такими розробками займається професор Павло Стахіра.
Є думка, що в Україні до 2070 року засушливі території з південного сходу, в міру кліматичних змін, просуватимуться на північ і на захід. Це призведе до необхідності розробляти агрокомплекси і застосовувати нові технологічні рішення, щоб ефективно зрошувати землі, аби не знижувалася родючість. Є країни, де все зрошування відбувається високомінералізованою водою, яку видобувають з-під землі. Цього в Україні поки не застосовують.
Також у Політехніці реалізують проєкт «Розвиток біоекономіки Західного регіону України: виробництво екотари з біодеградабельних полімерів», який вже отримав фінансування від Міністерства регіонального розвитку, а Політехніка його співфінансує. Ним займаються групи наших вчених ― під керівництвом професорів Уляни Садової і Володимира Левицького. Передбачена закупівля спеціального обладнання та створення на базі нашого університету центру біодеградабельних технологій.
Ще один напрям, яким займаються наші науковці з ІСТР, ― біопаливні технології. Вони створюють реактори, де бактерії перетворюють органічну сировину в біогаз, а завдань до розв’язання багато, адже необхідно створити продукт, який має більшу кількість метану і менше вуглекислого газу.
На цей час над науковими темами, пов’язаними з екологізацією, у нас активно працюють кілька кафедр і всі лабораторії ІСТР. Також до роботи доєднуються науковці ІМФН, ІТРЕ, ІЕСК ― із розробленням засобів перетворення та накопичення енергії. Тут теж є величезний потенціал, та за кожну таку тему, коли вона визріває до етапу подання заявки на фінансування, потрібно боротися, бо є величезна конкуренція.
Потенціал росту в цьому напрямі є. Думаю, можна прогнозувати, що надалі розвиток цих тематик буде активніший, оскільки є необхідні умови, публікації та обладнання.