22 листопада у межах вшанування пам’яті жертв Голодомору біля Актової зали головного корпусу Львівської політехніки було встановлено мистецьку інсталяцію «Світло крізь темряву».
Інсталяція відображає силу пам’яті та незламності нашого народу через символи, глибоко закорінені у трагічних сторінках історії. Чорні колоски – це трагічне уособлення втрат: знищеного збіжжя та загиблих поколінь у 1932–1933 роках, які стали свідченням болю і трагедії Голодомору. Чорнозем, насичений життєвою силою, є ґрунтом, де світло пророщує зерна. Цей елемент підкреслює дух відродження і віру в майбутнє. Колосся, яке тягнеться до світла, стає двоєдиним символом: душ загиблих, що підіймаються, і нового життя, яке знаходить шлях навіть у найтяжчих умовах.
Лінорит як техніка надає роботі додаткової виразності, даючи змогу відобразити глибокі контрасти – між світлом і темрявою, життям і смертю, втратою і надією. Ця інсталяція не лише нагадує про біль минулого, а й утверджує незламність українського народу.
Над проєктом працювала творча команда викладачів кафедри візуального дизайну і мистецтва Інституту архітектури та дизайну у складі Маріанни Дубової, Роксоляни Квасниці та Марії Киселенко. Подяка Катерині Кузів за допомогу з ліноритами. Організатор процесу й натхненник – Ярослав Ракочий, куратор проєкту – Віктор Штець.
