У Студмістечку Львівської політехніки, незалежно від погоди за вікном, половина серпня й перший тиждень вересня завжди найгарячіші. Тут поселяють, перепоселяють студентів. Тож після активної вступної кампанії першокурсникам треба пройти ще один серйозний етап – потрапити до гуртожитку. Яким цьогоріч було поселення, де покращили умови проживання і за чим треба пильнувати, щоб залишитися в гуртожитку, розповів директор Студмістечка Львівської політехніки Ігор Гельжинський.
– Чим особливе було цьогорічне поселення?
– Передовсім, поселення проходило відповідно до нового положення, яке передбачає, що надаємо місця всім першокурсникам, які подали заяви на проживання, окрім тих, які мешкають у межах п’ятдесятикілометрової зони довкола Львова. Загалом місця в наших гуртожитках отримали 1957 нових студентів. Більшість – першокурсники й лише 150 тих, хто вступив до нашого університету після коледжів на другий-третій курси.
– Чи вистачило всім місць?
– Після виселення випускників у нас було майже півтори тисячі місць. А ще триста наших студентів ми поселили в гуртожитки інших вишів, із якими уклали угоди, – Кооперативний та Автодорожній коледжі, Лісотехнічний університет, Академія управління персоналом у Брюховичах та Аграрний університет у Дублянах. А решта місць отримали завдяки рейтинговій системі. Раніше ми не перепоселяли тих, хто мав академзаборгованості за дві сесії, а тепер нове положення передбачає, що студентів із найнижчими рейтингами позбавляють права продовжувати проживання в гуртожитках. Зрештою, виходить практично те саме. Звичайно, цих студентів ми не залишаємо на вулиці, а пропонуємо їм місця в гуртожитках інших навчальних закладів. Щоправда, це не надто їм подобається.
– Чи є різниця в поведінці студентів із різних регіонів?
– Цього року значно менше студентів зі сходу та півдня, порівняно з минулими двома роками. Ми практикуємо поселяти всіх студентів упереміш, не відокремлюючи за регіонами чи курсами, щоб налагоджувати між ними кращу комунікацію. Якоїсь різниці в поведінці студентів, незважаючи звідки вони, нема. Нам доводилося виселяти спудеїв із різних регіонів. Так цього року за рішенням Комісії з профілактики правопорушень Судмістечка не переселили 95 осіб, бо вони набрали понад 25 штрафних балів. Така практика в нас діє вже кілка років. Пригадуєте, раніше студенти-штрафники могли відпрацювати ці бали, долучаючись до різних робіт. Із минулого року ми відмінили таку практику, бо, проаналізувавши подальшу поведінку порушників, побачили, що це ніяк не впливало. Вони знали, що проштрафляться, то відпрацюють і все залишалося, як і було. Тож ми встановили критичну межу – 25 балів, вище за які – це втрата можливості перепоселення наступного навчального року, 35 балів – автоматичне виселення з гуртожитку, а 50 – відрахування з університету, щоправда, таких випадків мало. Та це дуже серйозні порушення порядку, серед яких лідирує пиятика в гуртожитку. Та вже навіть тепер, хоч навчальний рік лише розпочався, готуємо подання на відрахування. Боремося і з курцями. За куріння в кімнаті чи коридорі – 10 штрафних балів. Зважте, що три сигарети – і виселення з гуртожитку.
– А чи є якісь штрафні санкції для тих, хто не любить прибирати?
– Найчастіші порушення – це саме незадовільний санітарний стан. За неприбрані блоки, кімнати, санвузли наші мешканці зразу отримують 15 штрафних балів, хоча буває, що стан настільки жахливий, що одразу штрафуємо на 25 балів. Іноді буває, що в одному блоці живуть дуже різні студенти – одні намагаються підтримувати порядок, а інші аж ніяк цього не хочуть і дійти до якогось консенсусу не вдається. Тому завжди наголошуємо, що якщо є такі ситуації, то найкраще заздалегідь про це говорити. Ми завжди реагуємо на це. Можемо переселяти в інші кімнати. А якщо студент не реагує ніяк, то значить його влаштовують такі умови проживання. Крім цього, ми не просто ставимо бали й усе, а викликаємо студентів цілим блоком на засідання комісії, і вони мають можливість пояснити ситуацію. Зрештою, їм все одно доведеться залишити кімнати чистими, тож від прибирання ніде не дінуться.
– Де за літо встигли зробити ремонти?
– Капітальний ремонт гуртожитку № 1 уже, можна сказати, завершено. У поремонтованих кімнатах замінено вікна та двері. Єдине, що там, де раніше був санаторій-профілакторій, ще замінюватимемо вікна.
Також закінчуємо ремонт коридорів і місць загального користування в гуртожитку № 5. У гуртожитку № 14 за місяць-півтора відремонтуємо душові кімнати.
Нарешті в гуртожитку № 4, який я називаю «нашою ганьбою», уже до кінця року поремонтуємо коридори в блоках і всі санвузли, повністю замінивши трубопроводи й сантехніку.
До кінця року плануємо розпочати ремонт другої частини гуртожитку № 7.
– Чи шанують студенти відремонтовані гуртожитки?
– Якщо гуртожиток не відремонтований, то студенти його ще й донищують. Якщо ж усе чисто й гарно, то студенти намагаються це зберегти. Дуже добрий приклад – гуртожиток № 7, де ми ще вісім років тому в одній частині зробили ремонт. Навіть зараз таке враження, що там поремонтовано торік.
