Мистецтво – це мова доброчинності. Впродовж багатьох років художниця-реставраторка вищої категорії, доцентка кафедри ДОА Віолета Радомська організовує творчі доброчинні проєкти, до яких залучає студентів. Талановита молодь не тільки застосовує здобуті вміння на практиці, але й ділиться частинкою своєї енергетики. Докладніше читайте в нашому інтерв’ю.
– Чим особливий ваш проєкт?
– Ми продовжуємо серію доброчинних арт-проєктів. Вони пов’язані з навчальним процесом. Використовуємо творчі завдання для студентів-дизайнерів 4 курсу ІАРД у контексті співпраці зі замовником. До проєкту долучилися семеро активних студенток групи Дз-42: Марія Петрович, Вікторія Пасічник, Божена Турик, Ірина Косюхич(Дутко), Надія Тацей, Яна Шмак, Аліна Костюк. Серія робіт націлена на певну аудиторію. Цього року ми працювали для КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги».
– Яка його мета і тематика?
– Передовсім у тому, щоб кожен студент мав можливість виконати авторський міні-проєкт. Вони створювали власні інтерпретації картин на основі робіт відомих митців. У Львові започатковано досить багато таких доброчинних акцій. Наш проєкт називається «Арт-простір».
Тематика нашого художнього проєкту – досить різноманітна. Наші роботи ментально, художньо та стилістично підходять до інтер’єрного простору дитячої лікарні. Вони наповнюють стіни відділень сенсом та естетикою. На четвертому курсі студенти можуть більш творчо працювати та проявляти свою індивідуальність. Наприклад, Божена Турик обрала цілу серію прекрасних робіт, пов’язаних із різнобарвними декоративними пейзажами. Роботи Марії Петрович мали символічний сюжет. Ірина Косюхич (Дутко) створила власний цікавий дитячий проєкт «Пригоди хмаринки». Яна Шмак розробила цікаву декоративну тему звірят-фруктів.
– Що вам найбільше подобається у роботі?
– Сам процес. Але найбільше я радію, коли бачу кінцевий результат роботи та щасливі очі відвідувачів. На початку завжди є хвилювання. Студенти переймаються, що щось може не вдатися. Та потім вони радіють, що долучилися до проєкту. Сподіваюся, що наступного семестру ми зустрінемося з усім творчим колективом «Арт-простору».
– Якими здобутками студентів ви найбільше пишаєтеся?
– Тим, що студенти відповідально ставляться до своєї місії. Сама робота і те, що їм вручають подяку для мене – приємний бонус. Студенти дуже радіють, коли бачать свої роботи у реальному просторі. Мистецтво має велику силу. До того ж арт-терапія позитивно впливає і на маленьких пацієнтів. Це досить хороший психологічний момент, коли можна налаштувати дітей на оптимізм. Лікарський персонал та батьки також потребують такого візуального розпруження.
– На вашу думку, як залучити сучасну молодь до творчості?
– Мотивувати, генерувати та розвивати. Вважаю, що це основні завдання викладача. Слід підходити до кожного студента, зокрема дизайнера, чутливо та персоніфіковано. Лише так можна розвивати індивідуальний підхід у всьому. Студенти мають відчути, що ми не ламаємо, а підсилюємо їхні пріоритети та здібності.
– Чи плануєте у майбутньому продовжувати роботу над проєктом?
– Звісно, наша творча група зацікавлена у продовженні проєкту наступного семестру. У нас з’явилося чимало охочих. Завдяки поширенню на інформаційних ресурсах дедалі більше людей дізнається про нас. Як керівник хороших починань, я завжди буду підтримувати наші доброчинні проєкти та своїх ініціативних студентів.