Доцентка кафедри фізичної, аналітичної та загальної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Руслана Гумінілович упродовж 7–8 грудня 2023 року брала участь у Національній конференції офісів академічної кар’єри у Сілезькому технологічному університеті.
Під час відрядження представниця Львівської політехніки ознайомилася з роботою Центру підтримки та доступності при Вроцлавському університеті наук про навколишнє середовище та життя, взяла участь у дискусійних панелях:
- «Жінки у світі науки: функціонування стереотипів, активізація проектів»,
- «Функціонування в академічному середовищі та на роботі для людей з України, в тому числі людей з інвалідністю»,
- «Співпраця АБК з роботодавцями у зв’язку з динамікою змін на ринку праці щодо майбутніх компетенцій та формування професійного профілю кандидатів»,
та воркшопах:
- «Співпраця з роботодавцями і приватний сектор: як побудувати тривалі відносини та партнерство?»,
- «Гнучкість в дії – адаптивні м’які навички на ринку праці».
Також представниця нашого університету провела низку зустрічей у рамках конференції із засновником Конференції ректорів академічних шкіл Польщі KRASP Вєславом Банисєм, засновником Фундації розвитку системи освіти Бартошем Ставяжем, керівницею відділу програм Європейського соціального фонду Анною Марциняк.
Участь у конференції була успішною та корисною. Руслана Гумінілович презентувала Національний університет «Львівська політехніка» та перейняла досвід такого формату навчання, як альтернативи опанування певного ступеня вищої освіти. Це і про освіту впродовж життя, і про усвідомлену необхідність створення/розвитку власного кар’єрного шляху, коли і студент, і досвідчений працівник повинен розуміти те, де він перебуває на своєму кар’єрному шляху зараз, де хоче опинитись у короткій чи довготривалій перспективі і що необхідно для цього зробити.
Особливу увагу було приділено напряму «Жінки в науці». Наука не стоїть на місці, незважаючи на всі виклики, з якими стикаються науково-педагогічні працівники в умовах повномасштабної війни. І хоча шлях науковця тернистий, він сповнений світлих сподівань та мрій про втілення неможливого, як говорив І. Франко, – «поза межі можливого», наука існуватиме завжди і буде приваблювати всіх зацікавлених. Людина саме завдяки своєму непоборному прагненню до пізнання, вічному жеврінню «чистого розуму» стає особистістю.
