У стінах Львівської політехніки відбулась одна із серії розмов «Запитай випускника», на якій студенти кафедри інформаційних систем та мереж (ІСМ) ІКНІ мали можливість поспілкуватися з Дмитром Козловським — випускником університету, а нині керуючим партнером компанії Intelliarts. Це подія, яку організувала група зв’язків з випускниками, була спрямована на допомогу студентам зрозуміти, як їхнє навчання в університеті пов’язане з реальним світом професії.
Лілія Керенович, представниця групи зв’язків з випускниками, розпочала зустріч із вітального слова:
— Ми з колегами представляємо групу зв’язків з випускниками і щомісяця проводимо зустрічі із серії розмов «Запитай випускника» на кафедрах студентів з випускниками. Власне, сьогодні ви маєте можливість побувати на одній з таких зустрічей з випускником кафедри ІСМ Львівської політехніки Дмитром Козловським, якому ми дякуємо за те, що він завітав до нас. Будемо вдячні, якщо поділитеся з нами своїм досвідом, поглядами на майбутню професію та спогадами про університет.
Випускник розповів, що почав працювати ще під час навчання в університеті та пройшов шлях від QA-спеціаліста до керуючого партнера компанії Intelliarts, яка спеціалізується на розробленні програмного забезпечення і технологічному консалтингу.
— Дякую за запрошення. Мені надзвичайно приємно опинитися в альма-матер, пройтися поверхами корпусу, які дуже змінились, але й багато чого залишилося незмінним. Я хотів би сьогодні поділитися з вами своїм досвідом. Можу розповісти, які етапи до своєї професії я пройшов, та насправді найбільша цінність цієї зустрічі для вас — це поставити свої запитання. Немає неправильних запитань, тому що те, що вас цікавить, є важливим, і я чим зможу — тим допоможу, надавши всі відповіді, — сказав Дмитро Козловський.
— Як ви досягли такого успіху у професії? Які етапи проходили на шляху до того, де ви є тепер?
— Я закінчив Львівську політехніку у 2011 році. Моя кар’єра в ІТ почалася ще у 2010 році. Я працював QA-engineer, automation QA-engineer, девелопером, тимлідером, директором інженерії, а згодом віцепрезидентом інженерії. Зараз я є керуючим партнером компанії Intelliarts, яка працює на ринку з 1999 року. Ми спеціалізуємося на розробленні програмного забезпечення та технологічному консалтингу, здебільшого з американськими та європейськими партнерами. Також я є ментором для молодих підприємців і технологічних стартапів. За останні п’ять років я більше перейшов у бізнес-менеджмент і тепер відповідаю за фінансові та юридичні аспекти.
— Чи стежите за програмою навчання в університеті і які знання, на вашу думку, важливі для студентів у професійному житті?
— Вам, безперечно, пощастило, бо ви навчаєтеся в набагато кращому середовищі, ніж колись я. Сьогодні львівські IT-компанії усвідомлюють, що студенти — це майбутні працівники, тому вони інвестують у лабораторії, навчальні програми й організовують зустрічі. Щодо програми, то я не можу критично її оцінювати, бо не стежу за змінами. Однак на практиці ви справді зіткнетеся з предметами, які зараз вивчаєте: менеджментом, бізнес-аналітикою, методологією розробки та іншими. Академічні знання дуже важливі, адже вони формують ваші hard skill: як програмувати, як здійснювати системний аналіз, проєктувати бази даних. Але також потрібно надавати увагу soft skills, оскільки нині вони домінують на ринку.
— Чи однакове ваше ставлення до людини, яка закінчила тільки бакалаврат, і тієї, що пройшла додаткові курси або має портфоліо своїх робіт?
— Ви маєте стати на бік роботодавця і думати, як він. Усе залежить від вакансії. Якщо компанія запускає новий проєкт, то їй краще взяти людину з досвідом, ніж студента. Часто компанії шукають співробітників з 8-річним досвідом, і це не випадково — вони хочуть, щоб людина могла виконувати роботу на високому рівні. Проте є і вакансії для стажистів або junior-розробників, хоча конкуренція величезна. Наприклад, на одну вакансію рекрутери можуть отримати від 50 до 80 резюме на день, тому вибір часто падає на досвідченіших кандидатів. Однак є академії, курси при компаніях, як-от SoftServe University чи Onix Academy, де можна здобути потрібні навички та досвід. У нашій компанії ми навчаємо до восьми осіб на рік і вкладаємо в це чималі кошти, бо хочемо бачити їх такими працівниками, які потрібні саме нашій компанії.
— Які ключові soft skills важливі для сучасного фахівця?
— Усе залежить від того, яку роботу ви виконуватимете. Якщо ви рекрутер, вам потрібно добре відчувати людей, мати високий емоційний інтелект. Якщо ви інженер, то вам обов’язково слід розвивати критичне мислення. Крім того, важливими є організаційні здібності й тайм-менеджмент.
— Що, на вашу думку, є найгіршим, що можна зробити під час співбесіди?
— Найгірше, що можна зробити під час співбесіди, — це зосередитися лише на негативних моментах попереднього місця роботи. Коли ви обговорюєте свою колишню компанію, особливо її недоліки, роботодавець може засумніватися, чому саме ви були єдиним хорошим працівником у всій компанії. Це ставить його в неприємне становище, адже він розуміє, що на наступній співбесіді ви, ймовірно, також говоритимете тільки негатив про нього.
— Як ви ставитеся до розвитку штучного інтелекту?
— ШІ вже змінив і далі змінює всі індустрії, технології та аспекти нашого життя. Раніше великі компанії витрачали десятиліття на розроблення своїх програм, а тепер використовують штучний інтелект для розроблення та створення прототипів, які наближаються до того, що ці компанії робили роками. Це питання конкуренції. Нині набагато важче наздогнати будь-кого, бо ШІ дає змогу виконувати завдання в рази швидше. Проте роботи не стало менше, вона просто стала швидшою. Я користуюся штучним інтелектом щодня і вважаю, що нам потрібно підлаштовуватися під реалії та жити з ними. ШІ може значно спростити нашу роботу, але він ніколи не зможе повністю замінити людську працю.