Минуло 20 років від того часу, як в Астрономічній обсерваторії Національного університету «Львівська політехніка» встановлено перманентну GPS-станцію, яка отримала назву SULP.
Крім свого основного призначення, ця станція має можливість виконувати онлайн-моніторинг атмосфери для знаходження параметрів, які впливають на точність розв’язання задач координатного спостереження.
Сьогодні у Львові космічні спостереження ведуть двома способами – за допомогою GNSS-станції, як у Політехніці, та лазерним віддалеміром, який використовує обсерваторія Франкового університету в Брюховичах. Інформацію, отриману в обсерваторії Львівської політехніки, надсилають в усі міжнародні та українські центри.
– Головне завдання – виявити, які нерегулярності відбуваються з нашою Землею, – каже професор кафедри вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії Львівської політехніки Степан Савчук. – Якщо ви думали, що Земля обертається навколо своєї осі за 24 години – то це не так. Там є різниця у частки секунди, але вона має величезне значення. Це може впливати на мобільний зв’язок, GPS-навігацію. Дуже важливо визначати цю нерівномірність, – наголошує він.
Інші завдання пов’язані з коливанням полюсів Землі. Ці коливання, за словами професора, відбуваються через низку нерегулярних причин:
– Коли випадає сніг – хай це будуть три-п’ять сантиметрів у Львівській області – це сотні тонн. Це можна порівняти з дзиґою – коли та обертається, а на неї падає додаткова сила. Або ж, коли весною на деревах виростає листя – це теж величезна маса, яка впливає на Землю. А ще додайте сюди землетруси, цунамі, тайфуни. Це все показує важливість онлайн-моніторингу.
Раніше львівські астрономи часто спілкувалися з військовими, робили для них астрономічні щорічники. Астрономічні показники із цих щорічників військові використовували для орієнтування своїх засобів.
– Ці військові тепер, коли розпочались військові дії на Сході, звертались до нас, аби отримати від нас дані з астрономічних щорічників, проте високотехнологічна зброя потребує точних координатних даних вже іншими методами, – каже професор Савчук.
Дані, отримані зі станції, використовують для розв’язання завдань земельного кадастру – прив’язки земельних ділянок та видачі державних актів. Технології дають змогу визначити ділянку з точністю до 1–3 сантиметрів...