Бурхливе впровадження комп’ютерів у всі сфери життя та виробництва у 80-х рр. минулого століття вимагало значного збільшення випуску інженерів-розробників складних програмних засобів. Це був час, коли потреби в програмному забезпеченні зростали в різних галузях господарства, в науці, в управлінні, а кваліфікованих кадрів не було. Для цього у 1988 р. в перелік існуючих спеціальностей було введено нову спеціальність «Програмне забезпечення автоматизованих систем». Згідно проведеного опитування для Львівщини серед організацій регіону на той час необхідно було готувати щорічно не менше 200 фахівців — розробників складних програмних комплексів. Індустрія програмного забезпечення заявила про себе як нова потужна галузь не тільки науки, а і виробництва, що має свої особливості відмінні від комп’ютерної техніки, прикладної математики, звідки виросла, та інших розвинутих на той час галузей.
Для забезпечення потреб регіону у підготовці високо-кваліфікованих розробників сучасного програмного забезпечення за ініціативою проф. Базилевича Романа Петровича у Львівській політехніці в серпні 1990 р. була створена кафедра програмного забезпечення. Гостре зростання потреб та відсутність належних фахівців зумовили початок підготовки інженерів у цій новій перспективній галузі. Становлення кафедри було нелегким. Кафедра організувалась на основі групи викладачів кафедри «Прикладна математика» та розташовувалась в третьому навчальному корпусі. Найважча проблема — це підбір викладачів для забезпечення навчального процесу. Вимоги були дуже високі: наявність власного досвіду розробки складних програмних засобів, добра математична підготовка перш за все в сфері дискретної математики та методів оптимізації. Став в нагоді досвід, отриманий проф. Базилевичем Р.П. протягом 1970-1990 рр. при створенні колективу, який розробляв програмне забезпечення для систем автоматизованого проектування на замовлення провідних підприємств Києва, Львова, Москви, Ленінграда, Мінська. Важливим став також досвід, набутий при відкритті у 1984 р. спеціалізації «Математичне та програмне забезпечення систем автоматизованого проектування» в рамках спеціальності «Прикладна математика». Було введено ряд нових дисциплін, в тому числі з програмного забезпечення, основи яких були пізніше використані для нової спеціальності.
Кадрову основу нової кафедри склали:
- Професор Базилевич Р.П.,
- Професор Мельник Р.А.,
- Доцент Семотюк В.М.,
- Доцент Федорчук Є.Н.,
- Доцент Заяць В.М.,
- Доцент Федоришин О.С.,
- Ст. викл. Рицар В.В.,
- Доцент Паленичка М.А., роль якого була особливо важливою та плідною як в наданні студентам доброї математичної підготовки, так і в організаційних справах кафедри.
Перші роки становлення кафедри були дуже важкими: нестача комп’ютерів, недостатні площі кафедри, труднощі із залученням до навчального процесу нових викладачів, відсутність підручників і літератури для постановки курсів та створення методичного забезпечення. Проте вже протягом 1990 — 2001 років кафедра успішно здійснила не тільки становлення, але й вдосконалення нової важливої спеціальності та готувала фахівців. Випускники кафедри заклали основи ряду нових фірм регіону з робробки програмного забезпечення на потребу багатьох державних і комерційних структур. Вже за перші п’ять років діяльності кафедра стала готувати не тільки інженерів, але й магістрів та аспірантів, тобто відповідала всім вимогам найвищого четвертого рівня акредитації. Це сприяло становленню індустрії розробки складного програмного забезпечення в регіоні. Конкурс абітурієнтів був та залишається одним з найбільших в університеті та Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій, що підтверджує високу актуальність спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем». У 1992 році кафедра увійшла до складу факультету комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. У 2001р. в процесі реорганізації НУ «Львівська політехніка» був утворений Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, до якого увійшла і кафедра програмного забезпечення.
Першим завідувачем кафедри став її ідейний натхненник та засновник, д.т.н., проф. Базилевич Роман Петрович. Очолював кафедру з 1990 по 2001 рр. З 2001 по 2004 рік кафедрою завідував член-кореспондент НАН України, д.т.н., проф. Грицик Володимир Володимирович.
Новим поштовхом для розвитку кафедри стало обрання в 2004 році на посаду завідувача кафедри доктора технічних наук, професора Федасюка Дмитра Васильовича, який обіймав посаду директора Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій з 2004 по 2008 рр., а з 2008 р. — проректор НУ «Львівська політехніка».
Завідувачі кафедрою програмного забезпечення:
- Базилевич Роман Петрович доктор технічних наук, професор, професор кафедри програмного забезпечення
Засновник і перший завідувач кафедрою Базилевич Роман Петрович професор, доктор технічних наук, академік Академії інженерних наук України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, член Американської комп’ютерної асоціації (АСМ), феллов Інституту Інженерів-електриків Великобританії. Роман Петрович закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту у 1958 р. Навчався в аспірантурі та працював у Фізико-механічному інституті Академії наук, де виконав кандидатську дисертацію. З 1967 року по сьогоднішній день працює в Національному університеті «Львівська політехніка». У 1983 р. захистив у Ленінградському електротехнічному інституті докторську дисертацію за напрямком комп’ютерних наук з автоматизованого проектування електронних пристроїв. В 1990 р. ініціював утворення першої в західному регіоні України кафедри програмного забезпечення, яку очолював до 2001 р.
За перші п’ять років його завідування кафедра була атестована за 4 рівнем акредитації, забезпечила успішну підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів та аспірантів. З 1995 по 1996 рр. виконував наукові дослідження в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. На протязі 2000 — 2001 рр. як переможець конкурсу імені Фулбрайта уряду США проводив наукові дослідження в Гарвардському університеті. Роман Петрович ініціював широке розгортання наукових досліджень в царині комп’ютерних наук у «Львівській політехніці».
На початку 70-х років створив першу у нашому університеті наукову групу з автоматизованого проектування, де було підготовлено багато висококваліфікованих спеціалістів — розробників складних програмних систем.
Створив власну наукову школу в галузі комп’ютерного проектування та математичного моделювання.
Є ініціатором відкриття та головою Комісії інформатики та кібернетики Наукового товариства ім. Шевченка з моменту його відродження у 1989 р., очолив п’ять науково-практичних конференцій з проблем українізації комп’ютерів, чим сприяв справі національно-культурного відродження України.
У 1979 р. організував першу і ряд наступних конференцій з автоматизованого проектування, в лютому 2000 р. — першу регіональну конференцію з сучасних проблем в комп’ютерних науках. Є ініціатором створення у Львові Центру Інституту інженерів-електриків Великобританії (1996 р.) та відділення Американської комп’ютерної асоціації АСМ (1999 р.), які він очолив.
У 1995 році ініціював відкриття та очолив докторську спеціалізовану раду для захисту дисертацій зі спеціальностей «Математичне моделювання» та «Математичне та програмне забезпечення обчислювальної техніки». Під його науковим керівництвом виконано 60 науково-дослідних проектів, в тому числі на замовлення Комітету з науки та технологій, Міносвіти та Міноборони України.
У 2003 р. став переможцем конкурсу наукових робіт фірми INTEL. З 2005 р. керує науково-дослідною робою за французько-українською програмою «Дніпро». Виступав з науковими доповідями в багатьох провідних університетах світу: США, Франції, Індії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Росії, Латвії, Литви, Естонії, Вірменії, Грузії, Узбекистану.
Є членом організаційних та програмних комітетів ряду як українських, так і міжнародних конференцій. Член редакційної ради журналу «Управляющие системы и машины» НАН України, голова редколегії наукового збірника «Сучасні проблеми в комп’ютерних науках», відповідальний редактор декількох наукових видань. Є експертом Єврокомісії з проблем інформатики. Має понад 350 наукових праць, в тому числі 3 монографії, отримав 11 патентів на спеціалізовані цифрові пристрої. Науковий керівник 11 кандидатських та консультант однієї докторської дисертацій.
Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», грамотами Міносвіти та Львівської політехніки, відзначений Енциклопедією Сучасної України, Marquis Who’s Who, Міжнародним біографічним центром в Кембріджі (Англія) та Американським біографічним інститутом.
- Грицик Володимир Володимирович доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України
Грицик Володимир Володимирович, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Відзначений численними нагородами: Орденом Трудового Червоного Прапора, Медаллю за трудову доблесть, Медаллю ім.акад.Корольова, Медаллю ім. Ціолковського, Медаллю ім. Келдиша, Медаллю ім.Гагаріна, премією НАНУ ім.Лєбєдєва. Завідував кафедрою з 2001 по 2004 року. Володимир Володимирович закінчив Львівський державний університет у 1962 р. Почав трудову діяльність у фізико-механічному інституті НАН України (Львів). Від 1996 р. -директор Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфраструктури НАН України і Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації України, одночасно -професор Національного університету ім. Івана Франка та Національного університету «Львівська політехніка».
Грицик В.В. є відомим вченим в галузі інформатики. Його наукова діяльність пов’язана з дослідженням і розробкою високоефективних систем для відбору і автоматичної обробки інформації з метою аналізу, оцінки, контролю, класифікації та прогнозування швидкоплинних процесів, складних систем та довкілля на базі високопродуктивних проблемно-орієнтованих і спеціалізованих структур з глибоким рівнем розпаралелювання алгоритмів. Володимир Володимирович був науковим керівником Державної науково-технічної Програми 6.02.02 «Перспективні інформаційні технології і системи» Держкомітету з питань науки і технології при Кабінеті Міністрів України, яка об’єднувала більш ніж 40 науково-технічних проектів.
Під керівництвом Грицика В.В. на міжнародній конкурсній основі були виконані науково-технічні проекти з розробки та дослідження принципово нових надвисокопродуктивних інформаційно-обчислювальних систем (за фінансування Уряду США, 1998 р., 2000 р., Уряду Канади та Європейського Союзу, 2003 р.). За участю та під керівництвом Грицика В.В. розроблено спеціалізовані та проблемно-орієнтовані високопаралельні системи обробки інформації в реальному часі, які впроваджені у космічні дослідження, використовувались на орбітальних станціях «Мир», при запуску, польоті та посадці космічної системи «Буран».
Керував процесом створення Інформаційно-аналітичного центру для міжнародних військових навчань країн НАТО «Щит миру-98», що проходили з участю України на Львівському полігоні (Яворівський район Львівської області), а також організацією інформаційного центру, який забезпечував роботу САМІТУ 1999 році у Шостій зустрічі Президентів країн Центральної і Східної Європи. Очолював організаційні заходи підготовки візиту Папи Римського Івана Павла ІІ у Львові у 2001 році.
Наукові та прикладні результати, одержані Грициком В.В., опубліковані в Україні і за кордоном в більше ніж 270 наукових працях, у тому числі в 11 монографіях.
Член-кореспондент НАН України Грицик В.В. очолює Секцію інформатики і є членом Бюро Державного Західного Наукового Центру НАН України. Він є членом програмних комітетів українських та зарубіжних наукових конференцій, головним редактором науково-технічного журналу «Інформаційні технології і системи», членом редколегії ряду українських та зарубіжних науково-технічних журналів, головою спеціалізованої Вченої ради для захисту кандидатських та докторських дисертацій в галузі інформатики. Під його керівництвом підготовлено понад 30 кандидатських і 7 докторських дисертацій в галузі інформатики.
З 2001 по 2004 рр. на кафедрі було значно оновлено матеріально-технічну базу, створено кафедральну комп’ютерну мережу, розвинуто і доповнено навчально-методичне забезпечення.
- Федасюк Дмитро Васильович доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри програмного забезпечення, проректор з науково-педагогічної роботи
Федасюк Дмитро Васильович, доктор технічних наук, професор, проректор НУ «Львівська політехніка», дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка. Очолює кафедру з 2001 року по сьогоднішній день. Дмитро Васильович закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту у 1977 р. Розпочав трудову діяльність інженером-конструктором у Всесоюзному науково-дослідному інституті метрології інформаційних та управляючих систем (НВО «Система» м. Львів), займався розробкою конструкторсько-технологічних проектів складних інженерних систем.
Відпрацювавши за скеруванням, на запрошення викладачів радіотехнічного факультету в 1980 році повернувся у Львівський політехнічний інститут на наукову роботу. Під час роботи в науково-дослідній лабораторії при кафедрі конструювання і технології виробництва радіоапаратури навчався в аспірантурі без відриву від виробництва. Кандидатську дисертацію за спеціальністю «Системи автоматизованого проектування» захистив у Ленінградську інституті точної механіки і оптики в 1985 році. З 1985 року на викладацькій роботі в НУ «Львівська політехніка». Докторську дисертацію за спеціальністю «Системи автоматизації проектувальних робіт» захистив у 2000 році у «Львівській політехніці».
Наукові інтереси: теплове проектування мікроелектронної та радіоелектронної апаратури, системи автоматизованого проектування, комп’ютерні інформаційні технології прийняття рішень. З першим паростком демократії і пожвавленням національного руху захопився ним — очолив осередок Товариства української мови Просвіта радіотехнічного факультету.
З моменту створення у 1989 році НТШ є його членом, а з 1990 по 2005 рік — секретар комісії інформатики і кібернетики фізико-математичної секції. З 2004 року є членом Президії НТШ, в 2006 році обраний дійсним членом НТШ.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. У 2002-2005 рр. — секретар спеціалізованої вченої ради НУ «Львівська політехніка», а з 2005 року — заступник голови спецради з захисту кандидатських та докторських дисертацій.
Під керівництвом Дмитра Федасюка підготовлено низку кандидатів наук. Опубліковано 2 монографії, навчальний посібник. У науковому здобутку Дмитра Федасюка понад 125 наукових праць, опублікованих як у вітчизняних, так і у провідних журналах світу, виступи на наукових міжнародних конференціях в Німеччині, Франції, Італії, Угорщині, Польщі, Словаччині, Естонії, Росії, Вірменії та ін. Член редколегії кількох збірників наукових праць, голова оргкомітету Міжнародної наукової конференції «Комп’ютерні науки та інформаційні технології».
З 2004 по 2008 роки обіймав посаду директора Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка». З 2008 по 2019 роки — проректор НУ «Львівська політехніка». Під керівництвом професора Федасюка Д.В. на кафедрі проводиться поновленння та коректування навчальних планів, запроваджені нові дисципліни, отримано ліцензійне програмне забезпечення компанії Microsoft, проводяться організаційні та методичні заходи, утворено новий напрям та проведено його ліцензування з підготовки фахівців з програмної інженерії. Протягом останніх трьох років суттєво покращена матеріальна та методична база для проведення навчального процесу. Значно збільшено кадровий потенціал кафедри. Розширюються зв’язки з промисловістю, провідними ІТ компаніями України та Польщі.
У 2007р. з ініціативи професора Федасюка Д.В. на кафедрі програмного забезпечення було відкрито новий напрям підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр «Програмна інженерія».
У 2015 - 2020 рр. завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор Яковина Віталій Степанович.
Яковина Віталій Степанович закінчив у 1998 році електрофізичний факультет Державного університету «Львівська політехніка» і отримав кваліфікацію магістра
електронної техніки. У 2002 році після завершення аспірантури у Львівській політехніці, захистив у Чернівецькому національному університеті дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук. Подальша наукова кар’єра пов’язана з участю у виконанні в НДЦ «Кристал» Львівської політехніки кількох наукових проектів, в тому числі міжнародних, пов’язаних з дослідженнями дефектів в оксидних матеріалах. З 2005 року Яковина В.С. працює на кафедрі програмного забезпечення, де згодом отримав атестати доцента і професора. Наукова діяльність пов’язана з дефектами програмного забезпечення, його надійністю та безпечністю. Після завершення роботи над дисертацією в докторантурі (2012–2015 рр.) Яковина у 2016 році захищає докторську дисертацію за спеціальністю 01.05.03 «Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин і систем» на тему «Методи та засоби аналізу надійності
функціонування програмного забезпечення з урахуванням етапів життєвого циклу».
Яковина В.С. є автором більш, як 130 наукових та навчально-методичних праць, в числі яких дві монографії, три навчальних посібники, понад 60 наукових статей у періодичних фахових виданнях, матеріали різного рівня конференцій. Виконавець та відповідальний виконавець дев'яти держбюджетних НДР; трьох міжнародних проектів (серед них проект за програмою Tempus). Стипендіат голови ОДА для молодих вчених у 2003 р.; отримувач індивідуального гранту для досліджень в Ряшівському університеті (Польща) у 2005 р.; керівник гранту Національного університету «Львівська політехніка» для молодих вчених у 2008 р.
Відзначений рядом відзнак та нагород, зокрема був переможцем у номінації «Викладачі вищих педагогічних навчальних закладів і науковці» Четвертого Всеукраїнського Інтернет-конкурсу «Вчитель-новатор» у 2007 р. У 2010 році нагороджений грамотою Національного університету «Львівська політехніка» за значні досягнення в навчальній та науковій роботі за 2009–2010 навчальний рік. У 2019 році нагороджений грамотою Національного університету «Львівська політехніка».
З 2019 року Яковина В.С. є членом НМК 7 (підкомісії 121 з Інженерії програмного забезпечення) сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, експертом секції «Інформатика та кібернетика» Наукової ради Міністерстваосвіти і науки України. Пройшов конкурсний відбір та є експертом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Голова науково-методичної комісії зі спеціальності «Інженерія програмного забезпечення» Національного університету «Львівська політехніка».
Член оргкомітету та програмного комітету ряду міжнародних наукових конференцій. Член редколегії кількох фахових наукових журналів, в тому числі закордонного видання «Central European Researchers Journal» (Словаччина).