Академічна доброчесність

Відповідно до Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» науково-педагогічний, науково-допоміжний персонал та здобувачі вищої освіти (бакалаври, магістри, аспіранти) кафедри підприємництва та екологічної експертизи товарів Інституту сталого розвитку ім. В. Чорновола здійснюють освітню діяльність з дотриманням усіх моральних принципів, норм та правил етичної поведінки, професійної діяльності та професійного спілкування академічної спільноти.

Положення спрямоване на дотримання високих професійних стандартів в освітній, науковій та виховній серах діяльності кафедри, утвердження академічних чеснот і запобігання порушення академічної доброчесності на бакалаврському, магістерському та освітньо-науковому PhD рівнях вищої освіти на денній та заочній формах навчання.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Академічна доброчесність базується на згоді усіх учасників академічного процесу дотримуватися правил та виконувати покладені на них обов’язки. 

До основних принципів та фундаментальних цінностей академічної доброчесності та етики академічних взаємовідносин належать:

  • чесність, порядність та правдивість (відданість моральним принципам та стандартам, які створюють бар’єр для недоброчесності, системне уникнення проявів академічної недоброчесності під час реалізації власної діяльності, прагнення до істини, вільне та відкрите поширення найкращих практик реалізації власної діяльності);
  • довіра (усі учасники освітнього процесу мають впевненість в чесності та чесноті один одного, можуть покластись один на одного, позбавлені страху, що результати діяльності можуть бути несанкціоновано запозиченими. Атмосфера довіри заохочує і підтримує вільний обмін ідеями, що дає можливість науковим пошукам реалізуватися повною мірою);
  • справедливість та законність (неупереджено однакове ставлення до усіх учасників освітнього процесу, позбавлене дискримінації і нечесності, та дотримання кожним учасником освітнього процесу законів і стимулювання до цього інших);
  • повага (повага до розмаїття думок та ідей, гідності інших, їхнього фізичного та психічного здоров’я);
  • відповідальність (вміння брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе певні зобов’язання, протистояти проявам академічної недоброчесності, подавати приклади гідної поведінки);
  • самовдосконалення та сумлінність (учасники освітнього процесу визнають важливість та докладають максимальних зусиль до постійного вдосконалення освітньої системи, зокрема через власний професійний розвиток, учасники освітнього процесу належним чином використовують делеговані їм повноваження без перевищення або несумлінності виконання);
  • мужність (послідовне відстоювання гідної поведінки та ідей поширення принципів академічної доброчесності в несприятливих умовах стороннього тиску).

Порушеннями академічної доброчесності вважаються:

  • академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
  • самоплагіат – це оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
  • фабрикація – це вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
  • фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень (включно, з підробкою підписів в офіційних документах);
  • списування – це виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема, під час оцінювання результатів навчання;
  • обман – це надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
  • хабарництво – це надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
  • необ’єктивне оцінювання – це свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів вищої освіти;
  • хибне співавторство – внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні продукту. 

За участь у будь-якому прояві академічної недоброчесності учасники освітнього процесу притягуються до відповідальності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Комплекс профілактичних заходів для запобігання академічної недоброчесності на кафедрі підприємництва та екологічної експертизи товарів:

  • ознайомлення здобувачів вищої освіти й науково-педагогічного персоналу із положенням про академічну доброчесність;
  • інформування усіх членів академічної спільноти про дотримання правил професійної етики;
  • проведення консультацій з питань інформаційної діяльності, правильності написання наукових, навчальних робіт, правил опису джерел та оформлення цитувань;
  • посилення контролю завідувача кафедри, членів екзаменаційних комісій щодо правильного оформлення посилань на джерела літератури, ідеї, твердження, відомості тощо;
  • перевірка кваліфікаційних робіт, наукових матеріалів на академічний плагіат.
Оновлено 1 місяць тому