14 квітня відбулася нарада колективу МІОКу, на яку було запрошено Ректора Львівської політехніки професора Юрія Ярославовича Бобала.
Звертаючись до працівників МІОКу, Ректор насамперед наголосив, що йому як керівнику важливо вжити усіх застережних заходів для забезпечення життя та здоров’я усіх працівників в умовах пандемії коронавірусу. Юрій Ярославович Бобало також ознайомив учасників зустрічі з рекомендаціями Міністерства освіти і науки щодо ведення освітнього процесу в сучасних умовах та з планами вступної кампанії Львівської політехніки.
Ректор привітав колектив МІОКу з Великоднем і побажав усьому колективу міцного здоров’я та успіхів.
Наприкінці Юрій Ярославович подякував Інституту за цю гарну ініціативу та зазначив, що радитиме усім кафедрам Львівської політехніки запозичувати цей досвід від МІОКу.
На початку наради Ірина Михайлівна Ключковська зазначила, що колектив МІОКу вважає за необхідне проінформувати Ректора про роботу Інституту та доповісти своєму керівникові про режим роботи в нових умовах переходу на дистанційну форму. «Нам важливо, – сказала Ірина Михайлівна, – щоб ректор почув про наші здобутки, нові напрями і проєкти, які Інститут напрацював протягом місяця роботи в умовах карантину».
Загальні стратегічно-планувальні наради в онлайн-режимі Інститут проводить двічі на тиждень за участю всіх працівників, а також додатково щодня відбуваються наради в межах робочих груп, які створені для реалізації проєктів МІОКу.
Координатори проєктів коротко ознайомили Ректора з нашою діяльністю. Так, Оксана П’ятковська, заступниця директорки, розповіла про наукову роботу Інституту, зокрема про виконання наукових планів працівниками та завершення роботи над звітом соціологічного дослідження «Молодіжний громадський активізм українських мігрантів у країнах ЄС» – аналітичним документом, що матиме важливе прикладне значення не лише для науковців чи експертів, але й для широкого кола фахівців та представників державного і громадського сектору (обсяг 100 сторінок).
Продовженням дослідницької роботи Інституту у сфері міграційних процесів є проведення соціологічного дослідження «Українці Південно-Африканської Республіки: ідентичність, суспільство, майбутнє».
«Соціологічне дослідження українців у ПАР проводиться вперше в Україні та й у світі загалом. Цей проєкт був підтриманий Міністерством закордонних справ України і ми реалізовуємо його спільно з нашими партнерами – Українською Асоціацією в ПАР. Його метою є з’ясування особливостей українських мігрантів, осіб українського походження та їхніх об’єднань у ПАР задля виявлення потенціалу співпраці між Україною і українцями, які там мешкають», – наголосила Вікторія Гойсан, соціологиня МІОКу.
Команда україністів Інституту також коротко представила здобутки щодо реалізації низки освітньо-просвітницьких проєктів. Реалії сьогодення ще більше доводять актуальність розробки навчальних цифрових матеріалів. Так, в Інституті вже створено робочу групу, яка працює над розробкою відеокурсу з української мови як іноземної для рівня А1 (відповідно до Стандартизованих вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1 – С2). Члени групи уже розробили структуру навчального курсу, структуру уроку та працюють над мовним матеріалом.
Ще одним інноваційним проєктом МІОКу, який призначений для викладачів українознавчих студій у вищих навчальних закладах та для педагогів українських суботніх і недільних шкіл у світі, є робота над створенням порталу «Український освітній всесвіт: інтерактивна карта українознавчих вищих студій та шкіл у світі». Ідея порталу народилася у середовищі українських освітян світу під час Першого світового форуму українознавчих шкіл, який відбувався у Львівській політехніці у 2018 році.
«Портал стане першим майданчиком для співпраці в онлайн-режимі, дозволить спільно створювати матеріали для роботи зі студентами та учнями. Окрім того, інтерактивна карта – це перший, так би мовити, реєстр українознавчих установ у світі. Кошти для старту цього проєкту ми зібрали на краудфандинговій платформі StartEra від TechStartUp School. Зараз ми працюємо над систематизацією інформації про українознавчі студії при університетах світу, налагоджуємо із ними комунікацію, а також розширюємо базу контактів із українськими суботніми та недільними школами», – зазначила координаторка проєкту Олена Мицько.
Крім цього, працівники розповіли про успішну підготовку до друку підручника з української мови як іноземної «Ключ до України: міста і люди» (рівні В2 – С1), усі матеріали якого апробовані в закордонних закладах освіти та українських університетах, в яких навчаються іноземці, а також відеопроєкт про модерну українську культуру «Мистецькі прогулянки з МІОКом», який є логічним доповненням до підручника.
МІОК також долучається до виконання Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки» та готує кілька освітньо-просвітницьких проєктів, присвячених видатній українській письменниці, зокрема це «Образки з Лесиного життя» та «Леся – Українка. І Ми – Українці».
Цьогоріч Інститут утринадцяте проводитиме літню школу україністики «Крок до України», на яку вже зареєструвалося 25 студентів з 11 країн: Швейцарії, Аргентини, Німеччини, Польщі, Нової Зеландії, Литви, Румунії, Туреччини, Фінляндії, Білорусі та Лівану. Для популяризації літньої школи працівники ведуть активну промоційну діяльність: здійснюють розширену розсилку в соціальних мережах, створюють тізери, працюють над розробкою сайту Літньої школи та ін. Користуючись нагодою, Андрій Яців, заступник директорки МІОКу, запрезентував Ректору англомовну версію відеотізера школи.
Не оминули увагою і питання проведення масштабного заходу – Бієнале «Українська мова у світі: відступ чи поступ?» – дуже важливого заходу, що спрямований на обговорення актуальних мовних питань. Політехніка стане майданчиком для формування сучасного гуманітарного дискурсу.
«Ми хочемо, щоб до Львівської політехніки приїхали відомі громадські діячі та науковці. Спеціальною гостею буде Оксана Пахльовська. У Бієнале візьмуть участь В. В’ятрович, В. Портников, П. Гриценко, владика Борис ґудзяк, науковці з Альбертського університету, Віденського університету, Інституту східних мов і цивілізацій (Франція), викладачі-україністи з університетів Німеччини, Польщі, Угорщини, Болгарії, Кореї тощо. До участі у Бієнале також зареєструвалася значна кількість науковців та викладачів з України», – повідомила координаторка проєкту Оксана Трумко.
Попри карантинні обмеження МІОК продовжує плідну співпрацю із зарубіжними партнерами: у рамках співпраці зі Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій Інститут долучився до організації та проведення XXXII літературного конкурсу імені Марусі Бек «Що можу я, українка III тисячоліття?»; поповнив свою колекцію цінних книг від української діаспори, зокрема книгами з Канади, виданими в першій половині ХХ століття; активно спілкується та налагоджує контакти з іншими організаціями, планує подальші відкриті заходи.