Нещодавно в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася непересічна подія. Щоб підтримати академічну спільноту в ці важкі та болісні часи, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків професорка Наталія Чухрай та керівниця Центру міжнародної освіти професорка Наталія Гоц запропонували ідею організувати зустріч студентської та викладацької аудиторії з найвизначнішими науковцями сучасності – Нобелівськими лауреатами, людьми, які присвятили себе вдосконаленню життя та збереженню нашої планети.
Майже миттєво на пропозицію прочитати лекцію для українських слухачів відгукнувся доктор Джон Кромвел Матер – астрофізик Центру космічних польотів НАСА імені Годдарда у Меріленді та ад’юнкт-професор фізики у Коледжі комп’ютерних, математичних та природничих наук Мерілендського университету (США). У 2007 році журнал Time включив доктора Матера у список 100 найвпливовіших людей світу, а через 5 років, у жовтні 2012 року, за версією цього самого журналу д-ра Матера визнано одним із 25 найвпливовіших людей у космічній галузі.
У 2006 році Джон Матер розділив Нобелівську премію з фізики із Джорджем Смутом за відкриття чорнотільної природи та анізотропії космічного мікрохвильового фонового випромінювання. Ця робота допомогла зміцнити теорію великого вибуху Всесвіту, що пояснює його походження та розвиток.
Однак лекція, яку презентував Джон Матер, Opening the infrared treasure chest with JWST («Відкриття інфрачервоної скриньки скарбів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба»), стосувалася іншого аспекту його теперішньої діяльності.
Зараз доктор Джон Матер працює старшим науковим співробітником проєкту космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), який було запущено 25 грудня 2021 року. На момент запуску телескоп Джеймса Вебба був найбільшим, найдорожчим і найчутливішим оптичним та інфрачервоним космічним телескопом в історії людства та одним із найважливіших проєктів в астрономії XXI століття. Його призначення – спостерігати найвіддаленіші об’єкти й події у Всесвіті, як-от утворення перших галактик. Очікуваний успіх таких спостережень не марний – JWST настільки чутливий, що міг би помітити тепловий слід джмеля на Місяці, якби спостерігати за ним із Землі.
Уже в перші тижні своєї роботи космічному телесопу JWST вдалося зробити відкриття, можливо, найвіддаленішого астрономічного об’єкта за історію спостережень – галактики GLASS-z13. Перше зображення від JWST опубліковано 11 липня 2022 року. Як проінформував на зустрічі з політехніками доктор Джон Матер, це перше повноколірне зображення Всесвіту з телескопа «Джеймс Вебб», що стало новим вікном в історію нашого Всесвіту, і яке офіційно представив особисто президент США Джо Байден. За його словами, це також показує, яких вершин можна досягнути і скільки відкриттів ще належить зробити людству.
Організовувала зустріч кафедра загальної фізики Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки (відповідальна – кандидат фіз.-мат. наук, доцентка кафедри Ірина Мороз). Упродовж кількох місяців ішло листування (його вів доктор фіз.-мат. наук, доцент кафедри Олександр Коломієць) із секретарем доктора Матера пані Ейлін Мітчелл. У процесі листування узгоджували формат зустрічі, день та час, зручний для обох сторін, оскільки різниця між Україною та локацією у США, де перебуває д-р Матер, становить 7 годин. Коли за тиждень до зустрічі вже був обумовлений час, з’ясувалося, що Україна переходить на зимовий час на тиждень раніше, ніж Америка. На щастя, вдалося вчасно запобігти часовому конфузу.
Надзвичайно цікаву лекцію хотілося донести до більшого кола науковців і студентів за межами Львівської політехніки, тому завідувач кафедри загальної фізики, кандидат технічних наук Ігор Семків здійснював поширення інформації для залучення всіх зацікавлених у лекції доктора Джона Матера. Окрім всього іншого, багато хвилювань спричиняли можливі повітряні тривоги та перебої з електропостачанням. Проте зорі в день зустрічі дивилися на нас прихильно.
Актова зала Львівської політехніки, заповнена викладачами і студентами, та понад 60 онлайн-слухачів стали свідками надзвичайно цікавої розповіді доктора Джона Матера про наш Всесвіт і його дослідження. Окрім політехнічної спільноти, до зустрічі доєдналися представники Львівського національного університету імені Івана Франка та його астрономічної обсерваторії, Інституту космічних досліджень НАН України, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту фізики конденсованих систем, Національної Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Карлового університету (Прага, Чехія). Без сумніву, що ця подія викликала інтерес у колег із Головної астрономічної обсерваторії НАН України, астрономічних обсерваторій Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Також до зустрічі долучилися директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, лауреат Державної премії України (1983, 2003), вчений у галузі астрономії, космічної геодинаміки та космічних досліджень, член Президії НАН України, академік Ярослав Яцків та директор Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреат Державної премії України, член-кореспондент НАНУ, професор Богдан Новосядлий.
Модератором зустрічі була професорка Наталія Чухрай, яка, як завжди, вела подію невимушено та емоційно піднесено. Вітальне слово оголосив перший проректор Львівської політехніки професор Олег Матвійків. Найперше, він висловив подяку всьому американському народові за підтримку та солідарність з народом України у важкий час військового нападу росії на територію нашої незалежної держави, а також особливу вдячність Джону Матеру за його згоду поділитися своїм науковим досвідом і знаннями з нашими студентами та науковцями, «оскільки прагнення розуміння глибини Всесвіту, його складностей налаштовує людство на позитивні думки та на творення добра». Особливо приємно було, що згадка імен видатних українців, які працювали у космічній галузі, зокрема автора траси на Місяць для космічних кораблів «Аполлон» Юрія Кондратюка та розробника теорії Великого вибуху Георгія Гамова, викликала емоційний відгук у Джона Матера, що підтверджує вагомість внеску українців у розвиток світової науки.
Детальна, інформативна, багато ілюстрована, насичена фактами та цікавою науковою інформацією розповідь Нобелівського лауреата доктора Джона Кромвела Матера не залишила байдужим нікого. Питання задавали і студенти, і викладачі, і гості. Юне покоління цікавило, чи є життя поза Землею та який результат, отриманий телескопом, став найбільшим сюрпризом – таким, що не очікували отримати. Усі дані, що надає телескоп, на думку д-ра Матера, є неймовірними та новими. Більш досвідчені слухачі запитували гостя, чи допоможе телескоп Вебба зрозуміти темну матерію та темну енергію, чи справді Всесвіт може бути нескінченим і де джерело живлення телескопа, який після запуску вийшов на орбіту навколо так званої точки Лагранжа, перебуваючи у якій, він завжди перебуває в тіні. Перелік заданих, як і незаданих з огляду на ліміт часу, запитань можна було би, звісно, продовжити. Однак кожна подія, незважаючи на нескінченість Всесвіту, скінченна. Усіх, хто хоче переглянути запис виступу, просять звертатися на кафедру загальної фізики (iryna.y.moroz@lpnu.ua).
Деякі неймовірні світлини Всесвіту, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, – у фотогалереї.
