Українські та польські науковці на ХІ щорічній міжнародній конференції, яка цього разу відбулася 2–6 вересня у с. Поляна Свалявського району на Закарпатті, говорили про перспективні технології і методи проектування MEMС. Організаторами конференції є Львівська політехніка, Політехніка Варшавська і Гірничо-металургійна академія ім. С. Сташиця з Кракова.
Цього разу учасниками заходу були науковці лише двох держав, хоча на попередні приїздили представники фактично з усього світу – Білорусі, Словаччини, Індії, Північної Кореї, США, Франції, Угорщини, Китаю, Іспанії, Єгипту, Росії. Організатори конференції таке зменшення учасників пов’язують із воєнними подіями, що відбуваються на сході України.
– Попри меншу кількість (всього ми заслухали 34 доповіді), цьогорічна конференція успішна, зважаючи на те, що у Поляні паралельно відбувалася Літня школа «Проектування мікроелектромеханічних систем», учасниками якої були 16 студентів (по четверо зі Львова, Донецька, Києва та Харкова), зацікавлених у науковій роботі. Отож, у першій половині дня вони брали участь у своєму вишколі, а учасники конференції могли прийти їх послухати, а по обіді долучитися до слухачів конференції, – наголошує секретар оргкомітету конференції, доцент кафедри систем автоматизованого проектування Михайло Мельник.
– До слова, після Закарпаття сучасники Літньої школи, яка є однією з напрямів діяльності проекту «Темпус», мають кілька днів практичних занять у лабораторії нашої кафедри, – додає професор кафедри САПР Василь Теслюк.
Учасниками конференції «Перспективні технології і методи проектування MEMС» були як молоді, так і старші науковці – представники вишів Вроцлава, Лодзя, Харкова, Києва, Донецька і, звісно, Львівської політехніки. Вони обговорювали питання, що насамперед пов’язані з мікроелектромеханічними системами. Деякі доповіді підготовлено і виголошено в рамках виконання проекту «EduMEMS», яким передбачена співпраця чотирьох політехнік – Вроцлавської, Лодзької, Львівської і Київської, а також лабораторії Тулузи (Франція) з метою укладання книжок і методичних вказівок, лекцій, презентацій для українських студентів, які спеціалізуються на вивченні мікроелектромеханічних систем. Були доповіді на тему медичних розробок, у яких присутні ці системи і розвиваються доволі швидко, а також мілітарних розробок, потреба яких стала нагальною у час війни.
– Мікроелектромеханічні системи є легші, дешевші, менш енергозатратні, надійніші та ефективніші, саме тому такі різновиди МЕМС-пристроїв як гіроскопи та акселерометри широко застосовуються у різних пристроях та безпілотних літальних апаратах. Ця конференція власне показала, що ми здатні розробляти моделі та засоби для проектування подібних МЕМС-пристроїв, – резюмує розмову голова організаційного комітету конференції, завідувач кафедри САПР Михайло Лобур.