Обговорити питання реформування вищої освіти та зміни, на які варто очікувати вже найближчим часом, до Львівської політехніку на зустріч із очільниками закладів вищої освіти та професорсько-викладацьким складом завітав заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.
Такі зустрічі, як зазначив заступник міністр, відбуваються в різних містах, щоб пояснити, які зміни передбачає реформа.
― Перші зміни, які ми розпочали, стосуються системи фінансування вищої освіти. Над цією темою я працюю з 2015 року, тож ці зміни ― результат кількарічних досліджень і дискусій. Уже від січня 2020 року університети фінансуватимуть не за штатними розписами, а з урахуванням їхньої діяльності. Серед параметрів, які впливатимуть на це буде й кількість студентів-бюджетників, ― зазначив Єгор Стадний.
Заступник міністра освіти і науки наголосив, що жоден університет не отримає нижче 95% фінансування 2019 року, але ця сума не перевищить 120% цьогорічного фінансування.
Решту коштів розподілять між університетами за шістьма показниками, які можна поформувати на дві групи: три ― умовно політичні показники і три ― показники якості.
Перший показник ― це показник масштабу університету. Тобто, що більший університет, то більше фінансування. Це економічний стимул університетам об’єднуватися.
Другий показник ― регіональний коефіцієнт. Та від цього не мають страждати наукові школи.
Третій показник політичної групи ― це контингент. Його особливість у тому, що тут відбуватиметься градація спеціальностей. До прикладу, один економіст принесе університетові вдвічі менше коштів, аніж один інженер. Тож гуманітарні спеціальності в технічні ЗВО приноситимуть менше коштів, ніж інженерні, медичні, природничі спеціальності. Це дозволить університетам не втратити свої обличчя.
― Щодо показників якості, то перший серед них ― працевлаштування випускників. Він діятиме з 2021 бюджетного року. Впродовж 2020 року ми напрацюємо програмне забезпечення для цієї роботи. Система моніторингу працевлаштування випускників ґрунтуватиметься на показниках бази ЄДЕБО та Пенсійного фонду. Є кілька умов застосування цього показника: після завершення навчання в університеті випускники матимуть два-три роки для працевлаштування. Якщо людина три роки працюватиме на касі в супермаркеті ― це негативний показник, якщо ж на посаді, де потрібна вища освіта ― це матиме позитивний вплив, адже означає, що випускник ЗВО використовує свої знання, які здобув за час навчання. Варто наголосити й на тому, що ми не братимемо абсолютний показник для всієї країни, бо є регіональна специфіка, а вираховуватимемо середній показник для цього регіону і відхилення для кожного університету. Якщо він буде нижчий від середнього, то це означатиме недофінансування, вищий ― більше фінансування, ― пояснив Єгор Стадний.
Що ж до виїзду випускника за кордон, то невдовзі МОН планує налагодити зв’язок зі прикордонними службами. І за певний час після виїзду випускника за межі держави, просто видалятимемо його з переліку і це не позначатиметься на показниках університету.
Другий показник, який матиме вплив на фінансування університетів, ― це обсяг коштів, який ЗВО залучив на науку, дослідження з позабюджетних джерел. Тобто, якщо хтось довірився університетові коштами, то й держава повинна довіряти.
І останній показник ― входження університету до міжнародних рейтингів: QS, Times Higher Education і Шанхайський.
З усіх цих показників вираховуватимемо підсумковий індекс, від якого залежатиме додаткове фінансування. Навчальні заклади в межах тих коштів самостійно вирішуватимуть, як ділити ставки між підрозділами, інститутами, кафедрами.
― Уже з цієї вступної кампанії працюватиме так звана індикативна собівартість, тобто ціна на контракт. Є перелік спеціальностей, за якими навчаються студенти-контрактники. Ми намагаємося розв’язати кілька проблем. Перше, потрібно припиняти дотування на таких спеціальностях на навчання контрактників за рахунок державного фінансування, ― підкреслив заступник міністра. ― Друге, маємо зупинити демпінг, який зводить заклади вищої освіти в програшне становище: щоразу, коли під час вступної кампанії намагаємося поставити ціни трішечки нижчі, ніж у конкурентів, шкодимо собі, бо привчаємо наше суспільство, що вища освіта не потребує капіталовкладень. Насправді, це ― дороговартісна річ. І саме до цього маємо привчати суспільство. Звичайно, необхідно враховувати платоспроможність населення, яка відрізняється в різних регіонах. Та ми очікуємо, що меншою кількістю зарахованих на контракт студентів, університети отримають більше коштів і скоротять деякі витрати. Вже в березні вийдемо з пакетом законів, які передбачатимуть фінансову автономію університетів.
Після виступу заступника міністра присутні мали нагоду почути відповіді на багато інших запитань, які їх цікавили, акцентуючи перш за все на потребах і проблемах тих університетів і тих напрямів, які представляли. Чи не найбільше уваги приділили саме фінансовим питанням та можливості розвивати дослідження і залучати молодь до науки.
