Технологічний коледж Львівської політехніки: за крок до професії, яка робить людей красивішими

Наталя Яценко, тижневик «Аудиторія»
Герб Львівської політехніки

Захист дипломних проектів може бути дуже цікавий і незвично видовищний, навіть якщо ти як сторонній спостерігач не надто обізнаний із термінологією предмету. У цьому я пересвідчилася, побувавши у відділенні мистецтв спеціальності «Перукарське мистецтво та декоративна косметика» у Технологічному коледжі Львівської політехніки.

Едварди руки-ножиці

Аби зважитись опанувати фах перукаря й візажиста, а насправді – мага, у якого золоті руки (незалежно від того, що в них – ножиці, фарба чи лак, і який образ забажав собі клієнт), потрібно мати переконання, що краса таки врятує світ. До нього слід додати бажання вчитися, а знання – переосмислювати через власну творчість. І не боятися помилок, а помилившись, не плакати, бо вдосконалення – процес постійний.

Такі висновки напрошуються після кількагодинного перебування на захисті дипломних робіт цьогорічних випускників Технологічного коледжу – майбутніх перукарів-модельєрів, стилістів, гримерів, візажистів тощо. Дипломне проектування у них тривало місяць і складалося з рисунка зачіски, її характеристики й технології виготовлення, опису матеріалів, необхідних для цього (частково про їх забезпечення дбає коледж, частково – сам студент). Захист проекту полягав у вмінні студента продемонструвати за десять хвилин перед державною кваліфікаційною комісією (ДКК) свою перукарсько-стилістичну роботу на моделі. Інколи підготовка до зачіски тривала два дні, бо охоплювала фарбування волосся та інші складні маніпуляції, результат же мав поєднуватися з цілісним образом. Після цього студент мусив відповісти на запитання членів комісії – наскільки затратна така робота, що в ній давалось найважче, які можливі варіанти перезачісок і т. ін. І ось на цьому етапі часто виникали неприємні для студентів оказії: раптом виявлялося, що треба ще й вміти висловлюватися, думати і розуміти суть стилю, який демонструєш.

Буклі, валики і осучаснена розкіш

Більшість студентських дипломних проектів, втілення яких вдалося побачити, були, за словами самих авторів, фантазійними й романтичними. Назви колекцій інтригували – «Перли моря», «Українські вечорниці», «Світські левиці», «Венеціанський карнавал» (в оригіналі був «бал», але в процесі захисту студенти збагнули свою помилку)… Звичайно, із хитромудро виплетеними косами, буклями, валиками і хвилями на голові, прикрашеними розмаїтим пастижем (це, для непосвячених у перукарське мистецтво, – прикраси з натурального чи штучного волосся), щодня не ходитимеш, але окремі елементи взяти на озброєння можна.

Джерелом натхнення для створення розкішних образів були і легенди, і фільми, й астрологія, і відомі особистості, і традиції минулих століть… Не завжди, правда, студентам вдавалося, відштовхнувшись від першоджерела, скреативити на свій неповторний лад, а ще важче – поєднати зачіску, макіяж, одяг та аксесуари гармонійно. Причиною ставав брак досвіду – спрацьовувала одвічна студентська звичка все робити поспіхом і в останню мить. Тож доволі часто члени комісії нарікали на неакуратність роботи, по-дитячому, тобто без корекції рис обличчя моделі, підкреслення її приваб і врахування пропорцій, нечисто виконаний макіяж. Недоліком була й неузгодженість деталей, перевантаження образу ними або, навпаки, відсутність вкрай необхідного акценту, завдяки чому створений образ набув би своєї особливості й відповідності задуму. Лише окремі студенти зуміли майстерно поєднати теорію з практикою: їх ідеї були до кінця продумані й несуперечливі.

– Гарний образ виходить за умови, що студент приділив йому достатньо часу. Той, хто дбайливо ставився до навчання, тричі зробив придуману зачіску й макіяж, а також проконсультувався з керівником свого проекту, переважно демонструє на захисті високий рівень підготовки. Переваги мають і ті студенти, які вже працюють у салонах – там вони бачать потреби клієнтів, краще відчувають вимоги часу й отримують більший стимул для розвитку майстерності, – резюмувала голова ДКК Любомира Криницька.

Тенденції сучасної моди

Професіонал має користуватися професійною косметикою. Ніяких тобі засобів типу Wellaflex! Засвоїла я і те, що до клієнта має бути відповідний підхід: то не волосся проблемне, а майстер не може дати собі з ним ради. Із салону слід виходити з гарним настроєм, красивим і націленим на зміни в житті на краще. Стосовно того, що можемо вимагати в перукаря, бо це у даному сезоні модно: деграде, або омбре (ефект вигорілих кінців, коли один тон плавно переходить в інший), червоних, мідних, фіолетових кольорів, теплого блонду (яскравість скрашує похмурість зими), створення 3D геометричного об’єму, асиметрії. Вітаються також кучері, хвилі з гребенями й зосередження волосся на тім’яній зоні.