Юрій Липа: одесько-львівські мости

Адріана Налепа, студентка кафедри журналістики та засобів масової комунікації
Юрій Липа

8 травня 2024 року відбулася захоплива онлайн-зустріч «Юрій Липа: одесько-львівські мости». Це була унікальна можливість дізнатися більше про видатну постать в українській культурі та літературі, яка зуміла об’єднати Одесу і Львів.

У заході взяли участь запрошені експерти: доцент кафедри філософії Національного університету «Львівська політехніка» Андрій Поцелуйко, який розкрив бачення Юрія Липи призначення України, та доцент кафедри історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко, який розповів біографію Юрія Липи, подав історичний контекст і розглянув вплив Одеси та Львова на літературну творчість письменника.

За останніми дослідженнями, Юрій Липа народився 22 квітня 1900 року в селі Старі Санжари на Полтавщині в сім’ї Андрія Андрійовича Геращенка та його дружини Єлизавети Іванівни (в дівоцтві Булдовська). Втім ще на початку 2000-х у багатьох довідниках як місце народження Юрія Липи часто вказували Одесу.

До дев’яти років Юрій (Георгій Геращенко) жив на Полтавщині, а після смерті батьків хрещений батько хлопчика Іван Липа всиновив його й забрав до Одеси. Також є документи, які свідчать, що саме Іван Липа був його біологічним батьком. Однак Олександр Музичко не став заглиблюватися в історію батьківства Юрія, бо вважає, що навіть в історії треба ставитись обережно до особистого життя.

Іван Липа — український громадський і політичний діяч, письменник, за освітою лікар. Співзасновник та учасник просвітницького товариства «Братство тарасівців». Член ЦК Української партії соціалістів-самостійників, міністр Директорії УНР.

Юрко наслідував свого батька Івана Липу. До школи він не ходив, про навчання хлопця дбали Іван і його дружина Маруся — вчителька української мови та літератури. Хлопець дуже захоплювався читанням, дійшло до того, що йому вже було нічого читати. Юрій не лише був обізнаний з українською та російською поезією, а й добре знав твори закордонних поетів. А в 1917 році Юрій Липа разом із батьком організував видавництво «Народний стяг», що було одним з перших українських видавництв в Одесі, — зауважив Олександр Музичко. Саме тут Юрій Липа вперше публікує свої праці — невеличкі брошури.

Найголовнішим твором Юрія Липи є «Всеукраїнська трилогія», яка містить три праці: «Призначення України», «Чорноморська доктрина» і «Розподіл Росії». У них Липа порушує питання геополітичного становища України у світі.

Свою доповідь Олександр Музичко завершив цитатою Юрія Липи, яка нині актуальна для кожного українця й українки: «Що нам дасть Америка та Франція? Уже нам Німеччина показала... Надіятись треба на свої сили. Української землі не покину, бо не вірю, щоб чужі думали про наш народ». Ця цитата підкреслює важливість об’єднання задля перемоги, а також віри у власні сили та потенціал.

Наступним виступив Андрій Поцелуйко. Він розкрив тезу Юрія Липи про єдину українську расу, який визначає українську расу як «спільність українців за традиціями, звичаями, думками, як острів із власним життям, власними святощами і вселюдськими цінностями».

У творчості Липи виражено ідею української національної єдності та прагнення до від’єднання від російської держави. Свої думки Юрій Липа висловлював у власних творах і громадсько-політичних виступах, наголошуючи на важливості збереження української ідентичності та незалежності. Ці ідеї актуальні й у наш час, коли Україна знову зазнала агресії Росії та намагається відстояти свою територіальну цілісність і суверенітет.