«Поезія Шевченка — це завжди актуально та доречно», — каже Юлія Гапонюк, студентка Львівської політехніки. Вона перемогла на Шевченківських читаннях, здобувши першу премію від «Просвіти». Цей захід об’єднав усіх, хто прагне глибше зрозуміти зміст творів Кобзаря, їхню актуальність у сучасному світі та вшанувати пам’ять великого поета.
— Як би ти себе представила тим, хто ще тебе не знає?
— Юлія Гапонюк — студентка другого курсу журналістики Національного університету «Львівська політехніка», акторка театру-студії «Хочу», що діє при університеті, громадська діячка.
— Як ти дізналася про Шевченківські читання і що тебе переконало взяти участь?
— Дізналася я через театр — ми завжди беремо участь у цих читаннях, це наша щорічна традиція. Мене не потрібно було переконувати брати участь, бо я люблю такі заходи.
— Що було найскладнішим у підготовці до виступу?
— Усвідомлення того, що вірші Шевченка дуже перегукуються із сучасністю. Насправді хотілося б, щоб то була лише історія, але, на жаль, це не так. Особливо емоційно складно було читати вірш «Хустина», у якому героїня оплакує нареченого, що загинув у бою. Коли розумієш, що сьогодні в Україні відбувається те саме, це дуже болісно.
— Чому ти вибрала саме цей вірш?
— Я завжди вибираю вірші не за критеріями, а за власним відчуттям. Що мені зараз відгукується, що мені болить — про те й хочу розповісти. «Хустина» трапилася мені на очі, і я зрозуміла, що саме цей вірш хочу донести.
— Як ти почувалася перед виступом?
— Страшенно переживала! Завжди хвилююся перед виступами. Не знаю, чи це добре, але ця нотка хвилювання завжди присутня.
— Чи дізналася ти щось нове про Шевченка під час читань?
— Дуже сподобалося, що на конкурсі не лише читали вірші, а й ділилися цікавими фактами з життя Шевченка. Було пізнавально.
— Які емоції ти відчувала, коли оголосили результати?
— Це було несподівано! Я йшла просто прочитати вірш, послухати інших, без мети перемогти. І ось — перемога! Дуже зраділа.
— Чим для тебе цінна ця перемога?
— Найціннішою для мене є можливість брати участь у таких заходах, долучитися до вшанування пам’яті Тараса Шевченка. А перемога — це приємний бонус.
— Як вважаєш, чи може поезія Шевченка допомогти зрозуміти сучасний світ?
— Безперечно! Поезія Шевченка завжди на часі. Його «Кобзар» — це потужна книга для кожного українця, яку варто перечитувати. Зважаючи на нашу історію та сьогодення, саме такі твори дають натхнення на боротьбу.
— Які висновки ти зробила після Шевченківських читань?
— Що такі заходи треба популяризувати, поширювати серед молоді. І не тільки Шевченківські читання — потрібно організовувати заходи, присвячені й сучасній поезії, маловідомим авторам, щоб залучати молодь до вивчення та поширення поезії.
— Що б ти сказала тим, хто вагається, чи варто брати участь у таких читаннях?
— Треба розуміти, що йдеться не про те, щоб просто розповісти вивчений вірш, а про відчуття сили слова. На таких заходах можна не лише запалити когось, а й самому запалитися від чужих слів. Тому якщо є можливість — беріть участь або хоча б приходьте послухати!