Нещодавно, після участі у програмі обміну, повернулася студентка Львівської політехніки Юліана Наконечна, яка мала можливість навчатися в одному із закладів вищої освіти Польщі, а саме в Люблінському природничому університеті. Вона привезла до України блискучі навчальні здобутки, безліч позитивних вражень від спілкування з представниками польської академічної спільноти, а також від подорожей усією Польщею. Юліана поділилася з нами своїм досвідом.
— Юліано, на якому напрямі та в якому інституті ви навчаєтесь у Львівській політехніці?
— Я студентка другого курсу Інституту геодезії, навчаюся за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій.
— Що стало для вас тим імпульсом, щоб приєднатися до Erasmus+?
— Можливість участі в такій програмі мобільності здавалася мені недосяжною, проте, як виявилося, все було значно простіше, ніж я собі уявляла. Коли мені запропонували долучитися до програми, я одразу зрозуміла, що це неймовірний шанс не лише здобути нові знання, а й випробувати себе.
— Як довго тривало ваше навчання за програмою обміну? Чи можете описати свої перші враження після приїзду?
— Моя участь у програмі обміну тривала близько чотирьох місяців — я навчалась у Природничому університеті в Любліні протягом осіннього семестру. Менш ніж за місяць до від’їзду я дізналася, що їду сама, хоча спочатку планувала їхати разом з іншою студенткою. Спершу це мене налякало, але я завжди стараюся знаходити позитив навіть у несподіваних ситуаціях, тож зрозуміла, що це може бути корисним досвідом. Одразу після приїзду я намагалася зберігати спокій і не хвилюватися. Оскільки на той момент я ще не розмовляла польською, поруч завжди був перекладач. Найбільше мене турбував мовний бар’єр і можливі труднощі в розумінні представників приймального університету та інших учасників програми мобільності. Згодом я зрозуміла, що всі ці переживання були марні. Щодня спілкуватися та розуміти англійську ставало дедалі легше. Я була приємно здивована тим, наскільки просто й невимушено відбувалася комунікація між учасниками програми мобільності та представниками університету. Жоден з моїх початкових страхів не справдився, і в підсумку я зрозуміла, що турбувалася даремно.
— Яким є рівень навчання в Україні та Польщі, на ваш погляд?
— Я вважаю що порівнювати університети в різних країнах немає сенсу, проте кожному ЗВО важливо переймати позитивний досвід один в одного. Erasmus+ справді дає чудову можливість проаналізувати освітні підходи різних країн, і я особисто відчула це під час мобільності. В Україні та Польщі є свої особливості у процесі навчання. Наприклад, в українських університетах роблять акцент на фундаментальних теоретичних знаннях, що дає глибоке розуміння предмету, водночас не обмежуючи практичної частини навчання. У Польщі ж більше уваги надають практичному застосуванню знань — моя робота з приладами, наприклад, починалася з практичної частини, під час якої доводилося вивчати теорію. Звісно, кожна система має свої переваги та аспекти, які можна вдосконалювати. У моєму випадку теоретичні знання, які я здобула в Україні, дуже допомогли під час практичних робіт у Польщі. Саме тому такі програми, як Erasmus+, надзвичайно цінні — вони дають змогу переймати найкращий досвід і значно розширювати свій світогляд.
— У різних країнах бувають певні відмінності у методиці викладання. Ви відчували цю різницю?
— Я впевнено можу сказати, що мій досвід навчання в обох університетах значно різниться. В Україні сильною стороною є глибокі теоретичні знання, і я вважаю це позитивним аспектом, оскільки, як зазначала раніше, саме ці знання допомогли мені краще зрозуміти певні процеси та досягти високих оцінок. У Польщі, на мою думку, приємною рисою є більш відкрита комунікація з викладачами, водночас зберігається чітка межа між ролями викладача і студента. Всі університети мають спільну мету — забезпечити студентам якісну освіту за обраною спеціальністю. З мого досвіду, ця система добре працює як в Україні, так і в Польщі.
— Наскільки легко вам було адаптуватися до нового навчального середовища?
— На мою думку, головним критерієм для студентів, які планують академічну мобільність, є вміння комунікувати. Звісно, важливо мати достатній рівень володіння іноземною мовою для навчання, але навички комунікації не менш потрібні. Спочатку мені було трохи лячно відвідувати заняття з нових предметів, та мене прийняли дуже добре, і цей страх швидко зник. Викладачі й студенти польського університету розуміли, що я з України і що нове середовище може бути для мене незвичним, тому ставилися з розумінням. Вони люб`язно допомагали, пояснювали матеріал у разі потреби, і я завжди могла підійти та перепитати. У гуртожитку я жила з дівчиною зі Словаччини. Спочатку ми обидві були здивовані тим, що цілий семестр доведеться навчатись англійською мовою, але з часом звикли й змогли спілкуватися на різні теми. Процес адаптації тривав близько тижня і певною мірою проходив в ейфорії від знайомства з новою країною та людьми.
— Які предмети або теми, які ви вивчали за програмою обміну, були для вас найцікавішими?
— Природничий університет у Любліні готує студентів за спеціальністю «геодезія», проте є певні відмінності в термінах вивчення окремих дисциплін. Здебільшого я опановувала геоінформаційні системи (ГІС), які в Україні зазвичай вивчають на пізніших етапах навчання. Тож для мене багато предметів стали абсолютно новими, але у процесі навчання вони виявилися надзвичайно цікавими. Важливу роль у моєму саморозвитку відіграв курс польської мови. Життя в Польщі та відвідування занять допомогли мені підвищити рівень володіння мовою приблизно до А2. Серед додаткових я обрала курс «Основи сільського та лісового господарства», який дав мені змогу дізнатися багато цікавого не лише про землі Польщі, а й України. Крім того, цей курс забезпечив мені можливість відвідати конференцію, присвячену видобутку вугілля поблизу одного з національних парків Польщі. Захід проводили польською мовою, що стало для мене цікавим досвідом і джерелом нових знань. Усі предмети, які я обрала, стали корисними та цінними для мого подальшого розвитку у сфері геодезії.
— Підсумовуючи свій досвід в Erasmus+, що ви для себе засвоїли?
— На третьому році навчання кожен студент Інституту геодезії обирає напрям, на якому хоче спеціалізуватись. Я мала певні сумніви щодо свого вибору, але після участі у програмі мобільності чітко визначилася, що хочу навчатися за напрямом ГІС. У Польщі я зрозуміла, що це мені цікаво, і я готова продовжувати роботу в цій галузі. Головний урок, який я засвоїла для себе, полягає в тому, що важливо розуміти: закордон — це інша країна з іншими законами, і ними не можна нехтувати. Перед поїздкою завжди перевіряйте інформацію щодо перетину кордону та візових можливостей у тій чи іншій країні. Я зрозуміла, що немає нічого страшного в новому досвіді. Erasmus+ став для мене одним із найкращих досвідів навчання на сьогодні.
Erasmus+ і Львівська політехніка
Львівська політехніка досягла значних успіхів, адже займає провідні позиції серед інших університетів за рівнем залученості студентів до програми обміну Erasmus+. Згідно з даними за 2024 рік, оприлюдненими на сайті ЄвроОсвіта, Львівська політехніка, поряд із Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, стала лідером українських ЗВО за цим показником. Це свідчить про високий рівень академічних досягнень політехніків, їхню гнучкість і злагоджену співпрацю з іноземними університетами.
