Про це йшлося на черговому засіданні Вченої ради Національного університету «Львівська політехніка». З доповіддю, яка окреслила головні завдання щодо реформування організаційної структури Університету, виступив перший проректор Львівської політехніки професор Володимир Павлиш.
Найважливішим чинником, який дієво впливає на конкурентоспроможність будь-якого навчального закладу в сучасному світі, наголосив доповідач, є формування та підтримка його позитивного іміджу, насамперед у міжнародному освітньому й науковому просторі. Для цього слід забезпечити інформаційну відкритість та привабливість Університету в очах широкого загалу. Йдеться, зокрема, про набуття таких суттєвих властивостей як доступність, прозорість, змістовність інформації про освітню, наукову та інноваційну діяльність, розвиток технологій дистанційного навчання, позиціювання навчального закладу у розмаїтих міжнародних й вітчизняних рейтингах тощо. У цьому сенсі Львівська політехніка має певні здобутки: за підсумками минулорічного рейтингу найвідкритіших українських університетів вона виборола першість.
Серед інших чинників, які посилюють конкурентоспроможність Університету, професор Володимир Павлиш виділив посилення міжнародної компоненти в організації підготовки сучасного фахівця, а також поглиблення співпраці Львівської політехніки із закордонними ВНЗ, міжнародними структурами, створення спільних формувань, проведення разом із ними досліджень, широка участь у різноманітних наукових програмах і грантах.
Промовець зробив детальний аналіз наявних недоліків в організаційній структурі Університету, окреслив шляхи їх подолання. Йшлося, зокрема, про надмірний рівень централізації та недостатню самостійність структурних підрозділів, відсутність горизонтальних зв’язків, що ускладнює розв’язання конкретних освітніх завдань та проведення результативних наукових досліджень міждисциплінарного характеру. Нерідко викладачі у підготовці фахівців орієнтуються на студента-середнячка. Недосконале адміністрування і надмірний документообіг спричиняє значну інертність системи. З цим слід вміло і рішуче боротися.
В концептуальному сенсі засади реформування організаційної структури Львівської політехніки полягають у формуванні Університету як системи відкритого типу, що передбачає перманентний моніторинг зовнішнього і внутрішнього середовища, впорядкування та структуризацію комунікативного простору, у якому відбувається інформаційний обмін і, власне, вся діяльність у навчальному закладі.
Потрібно скерувати свої зусилля передусім на якість підготовки фахівців та проведення науково-дослідницьких робіт, на інноваційний розвиток та інтеграцію в європейський та світовий інтелектуальний простір. Важливе значення в реформуванні матимуть також гнучкість, мобільність та адаптивність системи, що передбачає здатність оперативно реагувати на потреби і зміни зовнішнього середовища, розвиток вертикальної та горизонтальної децентралізації із зростанням самостійності та відкритості структурних підрозділів, усунення дублювання функцій, адаптація до нового переліку важливих для розвитку країни та регіону професій, тісна інтегрованість із працедавцями тощо.
У прийнятій ухвалі члени Вченої ради вирішили сформувати робочу групу з розробки організаційної структури Університету.
А розпочалося засідання ради із вручення ректором Львівської політехніки професором Юрієм Бобалом Почесних грамот Верховної Ради України директору Інституту економіки і менеджменту професорові Олегу Кузьміну та очільниці Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірині Ключковській.
Про стан роботи Вченої ради Університету доповів професор Валерій Дудикевич, а про відкриття докторантури за 37 спеціальностями та проведення конкурсу науково-технічних проектів – проректор з наукової роботи Львівської політехніки професор Наталія Чухрай.