Про те, як реалізувати потенціал випускників навчальних закладів, йшлося під час першої громадської презентації проекту регіонального розвитку «Моніторинг реалізації інтелектуального потенціалу випускників закладів професійно-технічної освіти (ЗПТО) і закладів вищої освіти (ЗВО) прикордонного регіону: соціальне партнерство, державне і регіональне замовлення». Цей проект буде реалізовано на Львівщині впродовж трьох років за рахунок держбюджету в рамках програми секторальної підтримки Євросоюзу. Його загальний бюджет становить 3 мільйони 600 тисяч гривень.
У засіданні, що днями відбулося у Львівській облдержадміністрації, взяли участь понад 60 керівників закладів освіти, начальники територіальних відділень фондів соціального страхування, представники бізнесу та громадських організацій. Широким було й представництво Львівської політехніки, чиї науковці активно долучилися до обговорення проекту.
Презентацію відкрив голова облдержадміністрації Олег Синютка, який привітав присутніх з початком реалізації на Львівщині цілої низки проектів першого конкурсного відбору регіонального розвитку за рахунок державного бюджету. Це 8 проектів на загальну суму 109 мільйонів гривень, ще 9 мільйонів гривень – співфінансування з місцевих бюджетів. Торкаючись питання обговорюваного проекту, промовець наголосив на особливій його актуальності. Він, зокрема, сказав:
– Внаслідок невідповідності того, яких фахівців ми сьогодні готуємо, і того, яких потребує ринок, ми несемо величезні витрати не лише коштів, але й людського капіталу. Цей проект, підтриманий коштами Євросоюзу, повинен дати відповідь на запитання: кого і в яких обсягах ми повинні готувати? Актуальною також залишається проблематика співвідношення вищої і професійної освіти. Ще одна важлива деталь – необхідність чіткого стратегічного бачення середньотермінової і довготермінової перспективи потреб нашої економіки в кадрах. Цей проект надасть нам аналіз цих питань, відтак – ефективність витрачання бюджетних ресурсів.
Заступник Міністра освіти та науки України Павло Хобзей наголосив, що цей проект дасть змогу значною мірою розв’язати достатньо гострі проблеми розвитку мережі професійно-технічної освіти, її взаємодії з вищими навчальними закладами та зв’язку з потребами економіки регіону. Не секрет, що нині є суттєвий дефіцит робочих професій, який слід невідкладно подолати. Коли раніше ЗПТО розглядали певною мірою як засіб соціального захисту малозабезпечених сімей, то зараз постає завдання перетворити ці заклади в дієвий інструмент економічного розвитку регіонів в умовах триваючої децентралізації.
Виступаючи під час презентації, ректор Національного університету «Львівська політехніка», голова Ради ректорів Львівщини професор Юрій Бобало підкреслив, що серед переможців конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які будуть реалізовані в Україні впродовж 2018–2020 років, є й цей проект, запропонований науковцями Львівської політехніки. Він, без сумніву, стане важливим чинником подальшого вдосконалення роботи щодо реалізації інтелектуального потенціалу випускників освітніх закладів Львівщини. Важливо, щоб у регіоні пожвавився економічний розвиток, створювалися робочі місця, а звідси, як наслідок, відбувалися структурні зміни в освітній галузі. Промовець також зауважив, що Львівська політехніка бере активну участь в інших подібних конкурсах і стає їхнім переможцем. Так, нині в Університеті реалізують проект із підвищення енергоефективності будівель, який фінансує Європейський інвестиційний банк обсягом 11,4 мільйона євро.
Презентуючи проект «Моніторинг реалізації інтелектуального потенціалу випускників ЗПТО і ЗВО прикордонного регіону: соціальне партнерство, державне і регіональне замовлення», його керівник, професор кафедри теоретичної і прикладної економіки Львівської політехніки, керівник Науково-дослідного Центру соціальної й демографічної політики та управління «Демос» Уляна Садова зазначила, що питання реалізації інтелектуального потенціалу випускників вищих і професійно-технічних закладів є настільки ж новими та динамічними, як і сучасне життя. З одного боку, Львівщина – це традиційно праценадлишковий регіон України, де проблеми праці та зайнятості були завжди. З іншого, це край нових викликів і можливостей. Це й нові промислові підприємства, і сучасний ІТ-кластер.
У своїй доповіді професор Уляна Садова торкнулася насамперед питань актуальності проекту, основної його меті та цілей, економічних та соціальних вигод від його реалізації. Нині Львівщина, як і вся країна, перебуває на переломному етапі свого розвитку. Однак регіони по-різному здійснюють свої «історичні переходи» у сфері праці та зайнятості населення, значною мірою – у довільному режимі. Так, Львівщина за кількістю студентів у розрахунку на 10 тисяч населення посідає третє місце в країні, проте лише чверть випускників з числа тих, які навчалися за кошти місцевих бюджетів, отримує скерування на роботу. Щодо випускників, які навчалися за рахунок держбюджету, то таких осіб взагалі 14% від загальної кількості.
За рівнем безробіття молоді віком 15–24 роки область у 2015–2016 роках посіла аж ніяк не престижне друге місце в країні. Ситуація є дещо кращою серед осіб віком 25–29 років. Очевидно, це свідчить про швидкий рівень адаптації молодих людей до сучасних вимог ринку праці, з формами такої активності як здобуття додаткової освіти та кваліфікації, перекваліфікація, самозайнятість, волонтерська діяльність, розвиток різних форм малого бізнесу, трудова міграція. Не має вираженого економічного ефекту зв’язок між рівнем інтелектуального потенціалу та оплатою праці, що значною мірою обумовлено «тіньовими» схемами отримання доходу. Усе це свідчить про відсутність якісної інформації про зайнятість випускників, а це своєю чергою породжує незадовільне використання їхнього інтелектуального потенціалу.
Загальна мета проекту – підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу випускників ВНЗ та ЗПТО на основі розвитку соціальної відповідальності та партнерства суб’єктів економіки регіону. Проект має такі головні цілі:
- розробка технічного завдання на створення бази даних про зайнятість випускників;
- створення Центру досліджень і моніторингу якості та мобільності робочої сили;
- моніторинг конкурентоспроможності навчальних закладів за критеріями ефективної зайнятості випускників та оцінками роботодавців;
- формування інформаційної бази даних про зайнятість випускників для планування потреб економіки регіону у фахівцях;
- розробка веб-порталу «Індикатори якості навчання і підготовки»;
- підвищення якості підготовки студентів на основі вдосконалення системи соціального партнерства з інститутами бізнесу та влади.
Член робочої групи проекту, докторант кафедри статистики економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ольга Гринькевич зробила короткий огляд міжнародного досвіду моніторингу кар’єри випускників, розповіла про напрями використання його результатів. Вона представила на розгляд учасників громадської презентації основні складові інструментарію обстеження випускників.
Проект технічного завдання на реалізацію моніторингу кар’єри випускників є результатом трьох робочих зустрічей з представниками відділів сприяння працевлаштуванню випускників і студентів, зокрема Іриною Сновидович (ЛНУ імені Івана Франка), компанії STUDLAVA, Олесею Гавришко (CEO платформи для комунікацій студентів і роботодавців); кафедри статистики економічного факультету ЛНУ імені Івана Франка (завідувачем кафедри Семеном Матковським, доцентом кафедри, членом робочої групи Проекту Оксаною Вільчинською); кафедри менеджменту Львівської політехніки (доцентом кафедри Олегом Сорочаком) ГО «Студія Європейського менеджменту» (Маріанною Кохан, доцентом кафедри менеджменту ЛНУ імені Івана Франка).
Група молодих фахівців ІТ-галузі (Ростислав Малинич, Віталій Міджак, Мар’ян Селюченко), яка бере участь у підготовці технічного завдання на створення веб-порталу Проекту, ознайомила присутніх зі структурою веб-порталу Проекту.
Цікавим і корисним було обговорення проекту. Професор кафедри маркетингу і логістики Львівської політехніки Ольга Мних відзначила відчутний реальний доробок науковців, що брали участь у розробці проекту, на етапі удосконалення відносин в системі «освіта-бізнес» у складних умовах формування економіки знань в Україні. Цінність подібного проекту залежатиме від активної участі органів державної влади у процесі творення конкурентної економіки, а також від якості функціонування державних інституцій. Бізнес не може ефективно працювати в умовах стихійного ринку, без розроблення довгострокової економічної стратегії, адже вектори розвитку бізнесу повинні відповідати довгостроковим цілям розвитку економіки, Тому відносин «держава-освіта-бізнес» необхідно розглядати у контексті формування конкурентного ринку праці, конкурентної економіки, зміцнення конкурентних позицій навчальних закладів. Це стимулюватиму залучення інтелектуального потенціалу молоді, набутого досвіду малого і середнього бізнесу і науковців у процеси модернізації в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства. Зі свого боку це суттєво послабить трудову міграцію молоді за кордон.
Багато слушних думок і зауважень під час обговорення проекту зробили також директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації Роман Филипів, заступник голови ради роботодавців Львівщини Василь Срібний, ректор Львівського інституту економіки і туризму Ігор Бочан, директор Інституту економіки та менеджменту Львівської політехніки професор Олег Кузьмін, завідувачка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності ІНЕМ професор Ольга Мельник, директор Автомобільно-дорожнього коледжу Львівської політехніки Михайло Брегін, директор департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації Любомира Мандзій та інші.
Світлини Йосипа Марухняка
