«Як готуються до сесії політехніки?»: розповідають студенти різних курсів Університету

Анастасія Задорожна, тижневик «Аудиторія»
навчання

Ніч перед… А що спало вам на думку? Знаменита «Ніч перед Різдвом» Миколи Васильовича чи не менш відома «Ніч у музеї» Шона Леві? Ні, суворі студентські будні диктують зовсім інші реалії: «Ніч перед іспитом».

Напевне, ні для кого не секрет, що перед іспитом студенти поділяються умовно на три типи: перший – студент-відмінник, який у ніч перед іспитом лише освіжає в пам’яті вивчений заздалегідь матеріал. Другий – студент-халявщик: рідко відвідував лекції та частенько нехтував підготовкою до семінарських занять, а тепер намагається вивчити все в останню ніч. Третій, мабуть, найоригінальніший тип – студент-пофігіст. Такий тип студентів останньої ночі піде в «Малєвіч», оскільки живе за давнім принципом: «Як не наївся, то вже не налижешся».

Усі знають, що студенти – ще ті хитруни. Чого тільки вартий ритуал із виставлянням заліковки за вікно та радісним промовлянням: «Халява, прийди» чи ритуал із п’ятьма копійками… Що тільки не зроблять юні винахідники, аби отримати залік.

Та здебільшого життя студента – однозначно складна штука, потрібно добре розплановувати свій час, аби все встигати. Адже сучасного студента можна охарактеризувати як мультифункціональну особистість. Поєднувати роботу, навчання та індивідуальні справи – річ не легка, особливо в період сесії. Часто це призводить до виникнення проблем у житті спудея.

Зате скільки радості переповнює їх, коли бачать довгоочікуваний підпис у заліковій книзі, він навіть вартує тієї безсонної ночі перед іспитом.

Хто не готувався до сесії за одну ніч, не може називатися справжнім студентом. Де ловити халяву, як не забути вивчене і чи допомагають шпаргалки, розповіли студенти Львівської політехніки.

Ірина Шевчик, студентка другого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Не треба намагатися вивчити все за одну ніч»

Вважаю, що в ніч перед іспитом, якщо хочете отримати високі оцінки, треба добре виспатись, а не сидіти над підручниками до ранку. Одного разу так зробила, а результат – усе, що намагалася вивчити вночі, перемішалося в голові. Тож замість високої оцінки своїх старань змушена була перескладати іспит. Тому тепер нічого не відкладаю на останню ніч.

Ігор Медик, студент четвертого курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки:
«Кричу: халява, прийди!»

Старий, проте дієвий студентський метод: виходжу на балкон, кричу: «Халява, прийди!» і тричі махаю заліковкою. Оскільки я працюю, то на навчання часу майже не залишається, доводиться сподіватися лише на власний фарт та мінімальний запас знань, здобутих раніше.

Анна Зіганшина, студентка третього курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти:
«Визначаю свої слабкі місця»

У халяву я, звичайно, вірю, щоправда, тільки в тому разі, коли маю високий поточний бал і є впевненість у власних знаннях з предмета. За тиждень до іспиту перечитую всі конспекти, опрацьовую запитання білетів та виокремлюю питання, які вже вивчила й знаю, та ті, які потребують особливої уваги. У день екзамену зранку ще раз повторюю ввесь матеріал, особливу увагу приділяю проблемним для мене запитанням, виділеним заздалегідь.

Микола Мельник, студент першого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Пишу шпаргалки, щоб запам’ятати»

Перед іспитами завжди пишу шпаргалки, проте не для того, щоб списувати під час іспиту, а щоб вивчити все необхідне. У мене – механічна пам’ять, я запам’ятовую все, що пишу. Тому перед іспитом прописую всі теми, які необхідно вивчити чи повторити. Користуючись таким способом у школі, я не раз отримував хороші результати, навіть якщо до цього не знав той предмет. Просто в потрібний момент спрацьовувала механічна пам’ять, і я знав, що писати.

Ірина Шевчик, студентка другого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Ігор Медик, студент четвертого курсу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Анна Зіганшина, студентка третього курсу Інституту права, психології та інноваційної освіти Микола Мельник, студент першого курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля