Карантин, який триває вже більше двох місяців, кардинально змінив життя мільйонів людей. Колись банальні для нас справи перетворились у щось недосяжне: від походу у кіно до зустрічі з близькими друзями чи родичами. Людина залишилась наодинці з своїми думками. Вимушена ізоляція, безперечно, внесла свої корективи у життя всіх людей, винятком не стали й наші студенти, які зараз на дистанційному навчанні.
Як вплинув карантин на їхні щоденні звички? Читайте в опитуванні.
Наталя Підгірна, третьокурсниця Інституту права, психології та інноваційної освіти
«Карантин став для мене серйозним викликом. Довелось виробити новий графік, але плюс у тому, що я можу повністю ним керувати.
Моє життя кардинально змінилось у кращий бік: я почала займатися спортом, вирощувати рослини на балконі, пити більше води і відмовилась від кави. Моє життя повністю перекочувало в онлайн-режим. Дуже чекаю зустрічі вживу з усіма друзями та одногрупниками, але тепер складно уявляю, як вдасться знову звикнути до аудиторії і відмовитися від уже звичного стилю життя».
Катерина Терещенко, другокурсниця Інституту права, психології та інноваційної освіти
«Я зненавиділа людей за час ізоляції! Але якщо без жартів, то трохи відвикла від суспільства. Коли бачила людину перед собою, то не знала, як себе поводити: чи привітатись, чи можна обіймати, а може, ліпше взагалі обійти... Мені здається, що після цього карантину ми всі станемо відлюдьками, забудемо, що ми є одне в одного».
Яна Пишна, першокурсниця Інституту архітектури та дизайну
«З початку карантину мій сон був витіснений більш корисними справами, як-от читання чи перегляд фільмів. Працювати за університетськими завданнями з кавою та домашнім коктейлем для мене значно продуктивніше, ніж у галасливій аудиторії. Ну і, звісно, харчування, яке тепер 24/7, оскільки весь час перебуваю вдома».
Юля Кратко, другокурсниця Інституту геодезії
«Що змінилося у мене з карантином? Та абсолютно все! Як і те, що зараз я повинна вдягнути маску, не забути про рукавички. Виходжу начебто подихати свіжим повітрям, почути гул бджілок, що прилетіли на цвіт вишні й абрикоси за будинком, а натомість вдихаю запах медичної одноразової маски. Завжди я вела собаку на прогулянку. Зараз мені здається, що навпаки. Ось що змінилося».
Божена Кравчук, другокурсниця Інституту права, психології та інноваційної освіти
«Мабуть, самоізоляція є найкращим, що могло зі мною трапитись за останній час, адже це змусило мене дещо переоцінити своє життя. У мене з’явився час на ранкову пробіжку та спорт, яким я так давно хотіла займатись. Також я почала контролювати те, що я їм: ніяких швидких перекусів та фастфуду, якими я, бува, грішила на парах.
Але й карантин відібрав від мене звичні справи, як-от похід з друзями у кіно, поїздки до бабусі, прогулянки у людних місцях.
Враження, ніби активне життя поставили на «стоп» і дали час на саморозвиток. Подивимось, що з цього вийде».
Назар Мельник, першокурсник Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології
«Карантин позитивно вплинув на мої щоденні звички. Спочатку було важко звикнути до того, що більшість звичок потрібно перенести у домашні умови, адже вдома звик частіше відпочивати, ніж працювати. Додалось декілька нових звичок, на які раніше бракувало часу або просто про них не замислювався, наприклад, роблю ранкову зарядку, регулярно п’ю воду, читаю книжки. Єдиним мінусом є те, що зникли прогулянки, але ж на балконі теж добре дихається».
Александра Бутковська, другокурсниця Інституту архітектури та дизайну
«З’явивилось багато вільного часу на заняття спортом, розтяжку. Більше часу стала приділяти перегляду фільмів та серіалів, які вже давно були у списку бажань. Якщо приготування їжі можна вважати звичкою, то стала частіше готувати здорову їжу, стежити за своїм раціоном. Для мене карантин є переоціненням власних дій, думок, тож стараюсь зараз приділяти більше часу корисним звичкам, хоча й перші дні практично не вставала з ліжка».
Любомир Копець, п’ятикурсник Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій
«Карантин? Це коли ти працюєш зі самого ранку до самого вечора, по дві зміни, щоб рідше користуватися громадським транспортом, і це тебе змушує частіше рано вставати, бо не тільки ходиш на роботу, але й в університет і треба робити купу домашніх завдань. Але й плюси є: починаєш більше цінувати звичайну буденність».
Сьогодні, як ніколи, людям випала можливість повністю переоцінити своє життя та звички, почати займатись улюбленими справами, відпочити від швидкого темпу та зайнятись собою. Тож не варто засмучуватись, адже навіть вдома може бути цікаво.
