Сюжети, які прагнули донести автори світлин, змушують замислюватися, аналізувати, шукати в побаченому глибінь, – такою є 20-та фотовиставка газети «День», яку 22 травня представили у Львівській політехніці.
Майже двісті робіт у чотирьох рубриках – «Політика», «Український світ», «Фото з історією» та «Світ очима дітей» – це «чесна розмова про життя».
Вітаючи гостей на відкритті фотовиставки, заступник директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Андрій Яців наголосив, що ці 20 виставок – це 135 представлень у великих і малих містах України, понад півтори тисячі фотографів і сотні тисяч глядачів.
– Фотовиставки газети «День» відкривали нам, українцям, нашу країну, акцентували увагу не тільки на больових точках нашого суспільства, а й на точках росту, показували деградацію політичного класу, але й еволюцію характерів громадян, підказували, які «вітаміни» необхідні для гармонійного розвитку всієї української громади, – зазначив Андрій Яців.
– Дякую головному редактору «Дня» Ларисі Івшиній за те, що вона обирає саме Львівську політехніку. Це справді велика честь для нашого університету. Завжди вболіваємо за героїв світлин. Адже фотографії – це більше, ніж мистецтво, а завдяки цим фотовиставкам ми можемо у них заглиблюватися, – підкреслив у своєму виступі ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало.
Серед запрошених гостей був і заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко. Він подякував за роботу команді газети «День», завдяки праці якої важливі події, люди, моменти є доступні читачам. Він вручив Ларисі Івшиній подарункову монету зі зображенням покровителя Львова – Юрія-змієборця, наголосивши, що пані Івшина є не лише у наглядовій раді Львівської політехніки, а й у наглядовій раді міста.
– Ця виставка документує широкий діапазон нашого національного буття, національного характеру, ідентичності. А також дає виміри нашої сили, нашої тверді у конфігурації і ніжності, притаманних українцям, які допомагають обстоювати свої критерії краси і гідності у будь-яких обставинах. Також субстанцію тої тверді, яка нам дуже потрібна, щоби з перспективою й оптимізмом дивитися у майбутнє, щоб ми розуміли, що тільки у такий спосіб, коли буде комбінація тих властивостей української душі, українського серця, української підсвідомості, зможемо побудувати реальну Україну. Важливо, що фотографії «Дня» не постановочні – тут справді вирує життя, яке дає нам концентрацію згустку болю, сили і краси. З погляду естетики, ці твори відпрацьовано до такої міри, що я подивований, наскільки злагоджено працювали експерти, які добирали ці світлини. Тому ми й відчуваємо ту велику потугу, якою є українська нація, – проаналізував виставку мистецтвознавець, історик мистецтва, проректор Львівської національної академії мистецтв і постійний автор «Дня», професор Роман Яців.
Серед поважних гостей на відкритті був й авторитетний перекладач, письменник і науковець, професор Андрій Содомора. Вітаючи Ларису Олексіївну з відкриттям нової виставки, він зазначив своє особливе зворушення.
– Наше життя, не лише в Україні, а в цілому світі, буремнішає. Найбільше це відповідає прадавній метафорі про житейське море. Це море стає дедалі бурхливішим, а у ньому щораз важче знайти якісь орієнтири, куди можна рухатися далі. Газета «День» є тим орієнтиром, що допомагає у цьому буремному житті зорієнтуватися. Мені впала у вічі фотографія, що навіяла Шевченкові слова «Хрести дубові посхилялись, слова дощем позамивались…». Хрести наших борців за незалежність, за волю України… Та все ж, які б дощі, вітри не були, як би хрести не посхилялися, ніколи не затруться Шевченкові слова «Борітеся – поборете». Ви завжди виразно акцентуєте на тому, що ми, попри все, маємо боротися, ніколи не зневірятися.
Заглиблення у філософію шляху, який торує газета «День», продовжилося на зустрічі, що відбулася у приміщенні Tech StartUp School. Тут зібралася молодь, серед якої багато було майбутніх журналістів, та шанувальники «Дня». Інтелектуальна бесіда стосувалася засадничих принципів і основних історичних постатей та подій, які ввійшли у книжкові видання редакції. Чимало уваги приділили книзі «АVE. До століття Гетьманату Павла Скоропадського». Молодь мала багато запитань про цього видатного політичного діяча, а також прагнула аналізу його діяльності в різні періоди.
