Відчуваєте постійну втому під час навчання, не дають заснути думки про невиконані завдання, обсяг яких тільки збільшується, а сил дедалі меншає? Можливо, у вас емоційне вигорання – явище, яке за останні чотири місяці вибило з колії не одну людину. Як зрозуміти, що це воно, і як у такій ситуації поводитися – розповіла Ліліана Зуб, випускниця Інституту права, психології та інноваційної освіти, практична психологиня, арттерапевтка. Крім того, дівчина є активною учасницею та помічницею керівника християнської спільноти «СКАРБ». Ця спільнота волонтерить, тобто допомагає малозабезпеченим, багатодітним родинам і переселенцям.
– Ліліано, розкажіть, будь ласка, як визначити емоційне вигорання?
– Я можу назвати кілька найпоширеніших симптомів емоційного вигорання: людині дошкуляє постійна втома, вона легко дратується та «запалюється», у неї зникає бажання виконувати свою роботу, в тілі відчувається напруження, людина не може спокійно спати, оскільки думає про певні невиконані справи, стає неуважною, забуває про важливі справи. Крім того, вона може не хотіти спілкуватися навіть з найріднішими, відчувати до них злість. Якщо ви помітили за собою якісь із цих симптомів, то варто задуматися і, можливо, звернутися по допомогу.
– Що найчастіше стає причиною емоційного вигорання?
– Ритм життя сучасних людей досить відрізняється, наприклад, від ритму життя наших бабусь, дідусів; ми весь час кудись поспішаємо, щось не встигаємо, від цього дратуємось і ще більше не встигаємо. Зазвичай до емоційного вигорання призводять тривала робота без перерв і вихідних, постійне емоційне напруження, коли людина не може розслабитися, бо на неї тиснуть; відсутність винагороди за виконану роботу; невміння делегувати обов’язки й життя в безупинному ритмі «я сам(-а)»; сюди ж можна віднести гіпервідповідальність.
– Чи траплялися вам випадки, коли причиною емоційного вигорання було інтенсивне навчання? На вашу думку, студенти є в зоні ризику?
– Студенти, звичайно ж, становлять певний відсоток групи ризику, оскільки більшість із них стараються працювати та вчитися паралельно. Окремі з них пускають усе за течією або, навпаки, намагаються не лише працювати, щоб здобути певну незалежність від батьків, а й добре вчитися, щоб бути хорошим фахівцем у майбутньому. Тому так, звичайно, я стикалася з емоційним вигоранням у студентів, яке стосувалося сказаного вище. Бували й такі випадки, коли студенти не відривалися від книжки й не давали змоги своєму мозку перемикатися, розвіятися. Це теж не є добре.
– Через війну ви, певно, частіше стикаєтеся з емоційним вигоранням у своїй практиці?
– Останніми місяцями запитів стосовно емоційного вигорання побільшало. Це може бути спричинено тим, що люди попри роботу стали активно волонтерити, допомагати одне одному, забуваючи про свій ресурс, який є вичерпний. Багато студентів, молодих людей вважають, що кілька годин чи днів відпочинку неприйнятні в стані війни. Звісно, таке сприйняття неправильне, бо час на відпочинок мусить мати кожен.
– Які поради ви можете дати, щоб запобігти емоційному вигоранню?
– Дуже важливо вміти розділяти роботу і відпочинок: дозволити собі годинку чи дві побайдикувати, відклавши всі справи на потім. Повірте: робота нікуди не втече, тим часом ваш організм, який набереться сили, буде набагато продуктивніший, а стан роботи якісніший. Також варто дозволяти собі невеличкі приємності впродовж дня: кава, тістечко, кілька сторінок улюбленої книжки чи прогулянка парком. Важливо дотримуватися режиму сну, адже саме він дає змогу нашому організму та психіці відновлюватися. Складайте список справ, найкраще записувати їх у телефон чи планер, бо коли ви бачите обсяг роботи на день, то легше розподілити свій час і не перепрацьовувати. Пам’ятайте, що справи також мають бути правильно розподілені стосовно вашої фізичної можливості. Навчіться ділитися своїми труднощами: розповідайте про них рідним і друзям, не соромтеся в разі потреби записатися до психолога. Не пропускайте приймання їжі, адже це також час відпочинку та можливість набратися ресурсів для дальшої праці. І головне – пам’ятайте, що відпочинок важливий і потрібний усім!
