Захід відбувся в Українському католицькому університеті. Cлухачами були здебільшого студенти-філологи та їхні викладачі.
Поринувши в екскурс світовою мистецтвознавчою тематикою від XVI ст. до сучасності, дослідниця зупинилася на основних фактах творчих біографій митців, акцентувала увагу присутніх на тому, що свого часу вони часто вибирали собі чоловічі псевдоніми. Очевидно, аби на повну реалізувати власний творчий потенціал, що було очевидним у тогочасному середовищі певної епохи, часу, країни, коли до жінок-митців ставилися упереджено й це позначалося на оплаті їхньої праці.
Оксана Левицька навела приклади знакових постатей у мистецтві не лише закордоння, а й українських, зокрема Марії Примаченко, Катерини Білокур, Марії Башкирцевої, Софії Караффи-Корбут.
– Є біографії багатьох жінок, які творили чи то в музиці, чи в літературі, чи то образотворчому мистецтві, чи в скульптурі, але з тих чи інших причин не могли репрезентувати свою творчість. Ми про це зараз маємо окремі наукові дослідження, автори яких витягують їхні імена з тіні, – зауважила науковиця.
У семінарі йшлося про художню біографістику, а також про літературу, з якої можна дізнатися про художниць, про авторів їхніх життєписів.
Оксана Левицька – доцентка кафедри медійних технологій та книжкової справи (МІКС) Інституту поліграфії та медійних технологій. Досліджує мистецтвознавчу й літературознавчу тематику. Докторантка Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, співзасновниця Платформи інтермедіальних досліджень.
