До Дня вишиванки, 15 травня, викладачі та студенти кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки підготували виставку.
Загальною концепцією заходу став візуальний діалог традиційного і сучасного, етнічного й урбаністичного, де вишивка виступає не лише естетичним кодом, але й засобом культурної репрезентації, самоусвідомлення і творчого оновлення. Виставка, розміщена на другому поверсі головного корпусу Університету, становила серію арткомпозицій, присвячених Дню вишиванки як символу національної ідентичності, культурної пам’яті та єдності українського народу. Центральною ідеєю стали збереження і трансформація традиційної вишивки в сучасному художньому вислові через декоративні форми, промислову графіку та символіку українського рушника.
На вертикальних артоб’єктах із символічними рушниками були виставлені композиції, виконані у техніці папір, штамп, трафарет. Візуально вони були вирішені у формі вертикальних стел, які нагадують рушники-обереги, традиційні носії культурної пам’яті. На кожному артоб’єкті використано геометризовані мотиви, стилізовані під народну вишивку, що відтворені через повторювані елементи трафаретного і штампового друку. Це символізувало тяглість і повторюваність традицій у сучасному контексті.
На стенді 1 «Символічний натюрморт «Крим, Україна, День вишиванки» було презентовано центральну картину – натюрморт, що поєднує предмети-символи Криму, України загалом і традиції вишивки. Поряд із живописним зображенням розміщена модульна орнаментальна композиція, складена із квадратних сегментів з прескартону. Ці модулі імітували вишивальний орнамент і доповнювали картину візуальним ритмом.
Стенд 2 «Картина за мотивами промислової графіки Василя Єрмилова» було присвячено діалогу між українським авангардом та етнічними формами. Студентська робота (група ДС-42, кафедра ДОА) була натхненна ескізами упаковок Василя Єрмилова, зберігає геометричну динаміку та колористичну енергію конструктивізму. Композицію доповнювали діагональні орнаментальні смуги, характерні для рукавів сорочок борщівської вишивки, укладені з модулів різного масштабу (прескартон зі штампованим орнаментом). Це відображає актуальність поєднання спадщини модернізму з етнокультурною основою.
Куратор проєкту – старший викладач кафедри дизайну та основ архітектури Андрій Тирпич, у формуванні виставки взяли участь доцентка кафедри ДОА Віолета Радомська, а також студентки групи ДС-31 Юлія Лагуняк та Ярина Піргач. До роботи доєдналися також викладачі кафедри ДОА та колеги з кафедри архітектурного проєктування та інженерії.
