У головному корпусі нашого університету відбулося чергове змагання між шахістами Львівської політехніки та ЛНУ ім. І. Франка. Сильніші виявилися гості.
Перша з таких зустрічей була 1950 року. Автор цих рядків, у ті часи студент другого курсу радіотехнічного факультету, взяв участь у ІІІ шаховому матчі в листопаді 1953 року. Тоді перемогли політехніки з рахунком 58,5:41,5. Змагання найсильніших вишівських команд міста відбувалися з різним складом та кількістю учасників, але традиції збереглися до сьогодні. Попередні матчі відбувалися в 2012 та 2013 роках і закінчилися з однаковим нічийним рахунком 23:23.
Цьогоріч команди змагалися всього на 10 дошках і складалися винятково з викладачів. Кожен із учасників зіграв по дві партії у так звані швидкі шахи (загальний час однієї партії для обох супротивників не міг становити більше 40 хвилин). У першому турі ЛНУ переміг із рахунком 7:3, у другому – 6:4. У підсумку – перемога 13:7 викладачів ЛНУ.
Одна з причин поразки полягала в невигідному для нас співвідношенні чоловічих та жіночих дошок. У складі команди ЛНУ було 9 чоловіків та 1 жінка. Від політехніків на змагання з’явилися всього 7 чоловіків і аж 4 жінки – Зоряна Чабан, Марія Бігдай, Олександра Фарат, Наталія Мусихіна. Тобто дві наші жінки мужньо змагалися з чоловіками.
Найкращий результат у нашій команді показали Орест Кочан – переміг у двох партіях та Марія Бігдай – перемогла одного з викладачів ЛНУ з рахунком 1,5:0,5. Зустріч двох викладачів шахової спеціалізації Артема Хрипача (Львівська політехніка) та Святослава Поповича (ЛНУ) завершилася з рахунком 1:1. Такий же результат зі супротивниками в політехніків отримали Любомир Гульчевський та Вадим Голембо. Богдан Джуман додав до нашого результату ще 0,5 очка.
Наступну зустріч політехніків та франківців заплановано на 2020 рік, але вже у стінах ЛНУ ім. І. Франка. Не відкидають, що кількісний склад команд буде збільшено, можливо, завдяки студентам. Сподіваємось, що шахісти Львівської політехніки зроблять конструктивні висновки з цьогорічної листопадової поразки.
