17 грудня 2020 року викладачі кафедри теорії та філософії права, конституційного та міжнародного права Національного університету «Львівська політехніка» (в.о. завідувача кафедри Віталій Ковальчук та професор Ірина Софінська) взяли участь у засіданні круглого столу «Конституція і конституційні зміни в Україні», присвяченого пам’яті Віктора Мусіяки та організованого Центром Разумкова.
Серед запрошених були присутні правники-науковці у сфері конституціоналізму з Києва, Львова та Харкова, а також правники-практики, правозахисники, діючі судді Конституційного суду України та судді у відставці, народні депутати України попередніх скликань. Серед основних питань, обговорених під час круглого столу, варто виокремити такі: значення Конституції України 1996 року, характеристика її «сильних» та «слабких» сторін, а також стану виконання нею функції основного регулятора суспільних відносин; причини та політико-правова природа конституційних змін в Україні 2004, 2016 та 2019 років, їхній вплив на загальний стан Основного Закону держави; перспективи розвитку Конституції України.
Модерував засідання Петро Стецюк (суддя Конституційного суду у відставці, науковий консультант Центру Разумкова з правових питань). Під час виступів промовці неодноразово звертали увагу на історичний вимір Конституції та виклики і загрози на тлі історичних паралелей (Віктор Колісник), сучасний унітаризм в Україні (Олександр Батанов), конституційні зобов’язання носіїв державної влади щодо реагування на акти воєнної агресії (Віктор Шишкін), особливості здійснення конституційної реформи у сфері правосуддя (Вячеслав Комаров), засадничі елементи реформи місцевого самоврядування в Україні (Анатолій Заєць), пріоритетні завдання і напрями конституційної реформи в Україні (Олег Марцеляк) та інші.
Зокрема, Віталій Ковальчук, розмірковуючи про вплив конституціоналізму чи популізму на здійснення ціннісного вибору в умовах демократичної трансформації, у своєму виступі наголосив, що «конституція є продуктом суспільних відносин, що відображає правосвідомість носія установчої влади (народу), суспільний консенсус щодо соціальних цінностей, які забезпечуються встановленим правопорядком».
