Особливості встановлення прохідного бала для вступу до університету за окремими спеціальностями

Наталія ПАВЛИШИН, Центр комунікацій
Прохідний бал

Встановлення прохідного бала для вступу до університету за окремими спеціальностями, мабуть, одне з ключових питань, яке цікавить абітурієнтів. Перший проректор Львівської політехніки Олег Матвійків пояснив специфіку встановлення прохідного бала на різні спеціальності, а також розповів про результативність цього.

― Як відбувається визначання прохідного бала на ту чи іншу спеціальність?

Одним із ключових завдань, які прописані у Стратегічному плані розвитку Університету, є залучення талановитої та вмотивованої до навчання молоді. І досягнення цього потребує комплексного підходу: ми підвищуємо рейтинги університету і тим самим забезпечуємо престижність навчання в Політехніці, формуємо комфортне та дружнє середовище, а також встановлюємо правила вступу, щоб наші абітурієнти мали достатні базові знання.

Фактично, престижність університету вимірюється різними рейтингами і за окремими Львівська політехніка посідає перші місця, або входить в когорту лідерів. Щодо результатів вступної кампанії, у 2020 році наш університет зайняв: третє місце за показником кількості студентів «Зарахованих на бюджет», четверте місце за показником «Зараховано на контракт», тобто ми є одним із найбільших університетів і лідером серед набору вступників. Однак, якщо проаналізувати рейтинг університетів за показником «Середній бал ЗНО на контракт», то Львівська політехніка посідає 35 місце (152,36 б.), а за показником «Середній бал ЗНО на бюджет» ― 30 місце (172,99 б.).

У Стратегічному плані розвитку Університету встановлено відносно жорсткі вимоги: прохідний бал 120 ― на кінець 2021 року та 140 ― на кінець 2025 року, однак вказано, що цей бал встановлюють за окремими спеціальностями. Варто зазначити, що встановлення такого мінімального вступного бала не є винаходом Львівської політехніки, оскільки такі мінімальні вступні бали встановлює Міністерство й інші університети на окремі спеціальності. Наприклад, згідно Умовами прийому на навчання на 2020 та на 2021 рік, затверджених МОН України:

  •  Конкурсний бал вступника має бути 140 або більше балів для спеціальностей галузей знань 08 «Право», 28 «Публічне управління та адміністрування» та 29 «Міжнародні відносини».
  •  Конкурсний бал вступника на місця державного замовлення, має становити 125 або більше.

Окремі провідні університети України також додатково встановлюють мінімальні прохідні бали ― або на окремі спеціальності, або на окремі предмети. В такий спосіб держава (чи університет) формально обмежує можливість навчання на цих критично важливих спеціальностях непідготовленим (чи слабо підготовленим) абітурієнтам. Також, це є одним із механізмів обмеження потоків вступників на окремі спеціальності з високим попитом і перенаправлення їх на спеціальності з меншим попитом.

― Як це реалізовують у Політехніці?

У Львівські політехніці на засіданнях Приймальної комісії проаналізували на які спеціальності та за якою схемою нам варто встановлювати мінімальний прохідний бал. За згодою директорів навчально-наукових інститутів відібрали такі спеціальності, як комп’ютерні науки (КН), інформаційні системи (ІС), програмна інженерія (ПІ), системний аналіз (СА), видавництво та поліграфія (ВП), філологія (ФЛ). Для вступної кампанії 2021 року Правилами прийому до університету встановлено мінімальні бали з предметів ЗНО:

перший предмет

другий предмет

третій предмет

100,

130 – КН, ІС, ПІ, СА, ВП, ФЛ

115,

145 – КН, ФЛ, ПІ;

135 - СА, ВП, ІС

100,

130 – КН, ІС, ПІ, СА, ВП, ФЛ,

124 – творчий конкурс

 

Тобто, для всіх не зазначених спеціальностей перший предмет ЗНО ― мінімум 100 балів, другий ― мінімум 115 балів, а третій – мінімум 100 балів. Для спеціальностей, які вимагають проведення творчого конкурсу (Інститут архітектури і дизайну), третій предмет зараховують у форматі творчого конкурсу з мінімальним балом ― 124.

― Які варто очікувати результати?

― Результати від таких рішень слід очікувати після вступної кампанії та впродовж подальшого навчання. Однак, уже зараз ми розуміємо, що такі дії мають певні ризики. Очевидно, що очікуваним позитивним ефектом є: залучення на ці спеціальності талановитішої та працьовитішої молоді; підвищення вимог щодо якості освіти; зменшення надмірного навчального навантаження за гіперпопулярними спеціальностями.

Однак, маємо і суттєвий ризик ― зниження кількості студентів-комерційників і, відповідно, зменшення надходження коштів. Хоча тут також ситуація неоднозначна: якщо агітаційна робота та імідж навчання саме у Львівські політехніці будуть переважати питання вибору конкретної спеціальності, то є надія, що ці вступники все ж залишаться в університеті, перейшовши на інші суміжні чи близькі, але менш популярні спеціальності. Якщо ж агітаційна робота не буде активізована і переваги навчання у Львівській політехніці не будуть вирішальними, то ці вступники підуть на комерційне навчання в інші ЗВО і ми, як університет, втратимо і контингент, і кошти.