На території навчально-наукового геодезичного полігону Інституту геодезії провели Deineko Geo Cup — національно-патріотичний і науково-практичний захід, який передбачав змагання між студентами різних закладів вищої освіти України у вправності виконання геодезичних завдань.
Конкурс названо на честь Валерія Дейнека — випускника Інституту геодезії, який з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до Збройних сил України. 2 жовтня 2023 року підполковник Дейнеко у складі групи військовослужбовців 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ проводив штурм поблизу Андріївки Донецької області та особисто знищив гранатами кулеметний розрахунок ворога. Як розповів директор Інституту геодезії Ігор Савчин, герой загинув, намагаючись забрати з поля бою свого загиблого товариша, бо не хотів залишити його там.
Дружина Валерія Дейнека створила фонд його імені, який допомагає військовим, організовує збори для війська, а крім того, підтримує навчальні заклади геодезичного спрямування.
— Ми, побачивши цю інформацію та почувши, що його дружина так активно розвиває цю історію, вирішили, що треба тим чи іншим способом її підтримати й допомогти в поширенні, популяризації його імені та популяризації самого фонду. Тож запропонували, що проведемо такі змагання між різними геодезичними ЗВО, — зазначив директор Інституту геодезії.
Як розповів Ігор Савчин, під час формування концепції змагань у цю ініціативу закладали кілька важливих елементів. Перший — національно-патріотичне виховання, адже студенти мають розуміти, що в нас є герої, і це не «хтось там десь далеко, в телевізорі», а люди серед нас, які пройшли той самий шлях — навчалися на геодезії, ходили на ті самі пари, спілкувалися з тими ж викладачами, що й вони нині. Другий елемент — популяризація фаху геодезії. І третій — змагальний дух, бо через пандемію та війну студентам нині бракує живого спілкування й подібних активностей, де вони можуть побачити й оцінити свої можливості, порівняти себе з іншими та дізнатись, які знання й навички здобувають студенти інших закладів вищої освіти.
— Розробляючи ці змагання, ми планували спочатку простенькі — тільки в межах Львова, нашого інституту. Але коли почали популяризувати, поширювати інформацію, побачили, що є хороший розголос, тому вирішили все ж таки провести захід на всеукраїнському рівні. Для цього обрали наш великий геодезичний полігон. Інститут геодезії в складі Львівської політехніки — єдиний в Україні, що має у своєму розпорядженні таку власність, — наголосив Ігор Савчин. — Ми маємо навчально-науковий геодезичний полігон у місті Бережани, де є великий комплекс готельного типу для проживання, понад п’ять гектарів території, на якій можна проводити такі активності. Там закладено багато геодезичних пунктів і знаків, і саме тому ми обрали цю територію. Оскільки це перший рік, а закладів вищої освіти в Україні, де викладають геодезичні спеціальності, понад сорок, то, звичайно ж, запросити всіх складно, і дуже важко знайти для цього фінанси. Тому ми вирішили запросити тільки тих, кого справді можна назвати найсильнішими, — ті заклади, що мають найбільше студентів і є першими в рейтингах. Тож зупинилися на дев’ятьох, і саме дев’ять вишів цьогоріч взяли участь у нашому заході.
Учасниками Deineko Geo Cup стали команди таких ЗВО:
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»;
- Національний університет водного господарства та природокористування;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України;
- Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
- Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»;
- Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»;
- Київський національний університет будівництва і архітектури;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
У співпраці з фондом і партнерами команда інституту розробила цілу лінійку призів, поділених на три групи. Перша група — пам’ятні призи у вигляді кубків і грамот. Друга — винагороди, що мали цінність безпосередньо для університетів. Так, за перше місце був передбачений геодезичний прилад, а отримував його університет, який представляла команда-переможець. І третя група — персональні нагороди для кожного учасника. Організатори вирішили, що треба залучати команди з п’яти осіб: одного викладача та чотирьох студентів. Вони розуміли, що наявність цінних призів — це додатковий стимул для студентів приїхати на полігон у Бережанах і взяти участь у змаганнях. Усі учасники команди, що посіла перше місце, отримали смарт-годинники, за друге місце вручали павербанки, а за третє — блютуз-навушники. Тобто кожен учасник команди отримав персональний приз, а університет, що посів одне з призових місць, — відповідну винагороду. За перше місце вручили комплект мультисистемного GNSS RTK-приймача. Ігор Романович зазначив, що для університету це вагоме підсилення матеріальної бази, що стане у пригоді не одному поколінню студентів. Приз за друге місце — комплект електронного теодоліта, а за третє — комплект оптичного нівеліра.
Отже,
- 1-ше місце посів Національний університет «Львівська політехніка». Команда: Юрій Верблянський, Поліна Пурло, Андрій Ганяк, Назар Шаповал, куратор — Віктор Лозинський.
- 2-ге місце — Київський національний університет будівництва і архітектури. Команда: Максим Черноус, Руслан Мартинюк, Вадим Ковальов, Денис Бондаренко, куратор — Олександр Ісаєв.
- 3-тє місце — Національний університет водного господарства та природокористування. Команда: Максим Козак, Тетяна Ярута, Максим Шергей, Дмитро Панасюк, куратор — Андрій Прокопчук.
Партнер змагань — ТОВ «НВК ЄВРОПРОМСЕРВІС».
Полігон у Бережанах Тернопільської області є фактично єдиним у своєму роді, тому Інститут геодезії використовує його так часто, як тільки може. Щороку студенти першого та другого курсів їздять туди на практику й живуть там протягом півтора-двох місяців, проводять польові вимірювання і таким чином здобувають нові практичні навички, які згодом знадобляться їм у професії. Інші виші не мають такого полігону, тому, якщо проводять виміри, роблять це у межах своїх академічних містечок біля університету. ІГДГ також практикує такий формат, наприклад, під час навчального семестру. Зараз досить складно щодня чи й раз на тиждень возити студентів на полігон, тому під час звичайного навчання студенти-геодезисти виконують польові вимірювання біля корпусу, але в період практики все ж таки вирушають на полігон. Ігор Романович вважає, що це допомагає здружитися і стати справжньою командою:
— Коли студент приходить на перший курс, він цілий рік вчиться. Одногрупники між собою не дуже спілкуються чи товаришують, і фактично цих студентів важко назвати групою. А от коли вони поїдуть на місяць до Бережан, поживуть разом у готелі — по двоє-троє в кімнаті, без батьків, тільки з одногрупниками та керівником практики, — то за цей час справді дуже здружаться. І вже з Бережан їде справжня студентська група, які одне одного розуміють, підтримують, можуть разом вчитись і працювати.
Практичні навички в геодезії — це ключовий елемент, тож інститут робить усе можливе, щоб зберегти польові практики, зокрема практику в Бережанах. Проведений захід був спрямований на перевірку знань і вмінь студентів-геодезистів як майбутніх фахівців. Спеціалісти в цій сфері повинні вміти користуватися геодезичними приладами, тож на змаганнях кожна команда мала прилад, за допомогою якого виконувала вимірювання, наприклад, кутів і перевищень. Геодезист має розуміти карту, орієнтуватися на місцевості, саме тому завдання були пов’язані з орієнтуванням на місцевості. Більшість конкурсів відбувалися просто неба. Учасникам доводилося бігати, швидко розв’язувати практичні завдання, а також виконувати аналітичні обчислення —працювати з картами, визначати площі. Одним із конкурсів була естафета, під час якої кожен учасник мав якнайшвидше виконати ту чи іншу дію, тож геодезисти ще й мусять бути спортивними та мати добре фізичне здоров’я. Змагання тривали два дні, а сам захід — три. Загалом було сім конкурсів, які оцінювали спершу за якістю виконання, а тоді за швидкістю.
Як наукова галузь, геодезія дуже динамічна — і саме це відрізняє її від інших. Вона не стоїть на місці, як і люди, що її опановують. Великою мірою це наука про подорожі, адже фахівці з геодезії працюють по всій країні, у найвіддаленіших куточках і навіть за її межами. За останні 10–15 років підхід до геодезії дуже змінися — вона стала високотехнологічною. Сьогодні кожна людина користується продуктами геодезії, навіть не здогадуючись про це. Наприклад, навігатор, який є в кожному телефоні, — це геодезичний інструмент. Навігація, визначення координат і місцезнаходження, прокладання шляхів — усе це завдання геодезії.
Геодезисти допомагають розраховувати траєкторії польоту супутників, супроводжують будівництво всього, що зводять люди. Це саме ті фахівці, які першими виходять на місцевість, проводять вимірювання, створюють карту ділянки й передають ці дані архітекторові, який на їх основі проєктує споруду. Потім процес знову переходить до геодезистів — вони визначають на місцевості розташування кутів і осей, а далі супроводжують увесь цикл будівництва. Нині навіть агросфера не обходиться без геодезії — без навігатора, курсовказівника, підрулювача. Ще до повномасштабного вторгнення геодезисти активно використовували безпілотники для створення карт, фотографування землі з повітря та побудови точних тривимірних моделей карти. Оскільки Україну чекає масштабна відбудова, попит на геодезистів буде колосальним. Геодезія — одна з найдинамічніших і найтехнологічніших професій на сьогодні, тож, як зазначає директор Інституту геодезії, обравши цю спеціальність, абітурієнти гарантовано знайдуть хорошу роботу.
