Враження першокурсника від студентського дистанційного життя

Діана Мисько, група ЖР-22
Герб Львівської політехніки

Першокурсник – це студент, який ще не встиг відвикнути від безтурботного життя, а на його плечах уже такий тягар відповідальності, з’являється чимало нового. Адаптація студента є важливим і обов’язковим кроком у перший рік навчання. Кожен першокурсник прагне пізнати переваги студентського життя, проте теперішні умови пандемії роблять реалії студента зовсім іншими.

Першокурсники Національного університету Львівська політехніка з радістю поділилися враженнями про свій дистанційний рік навчання в нашому вищому навчальному закладі.

Студентка першого курсу Інституту гуманітарних та соціальних наук Соломія Гевко розповідає про своє навчання так: «Навчаючись майже рік на спеціальності «Соціальні Комунікації», сформувалися певні враження про формат навчання та університет загалом. Враження лише позитивні». Як стверджує Соломія, Ковід-19 хоч і вніс свої корективи, та це на її навчання зовсім не вплинуло. Організування навчального процесу з усіма можливими зручностями для студентів для їхнього розвитку є на найвищому рівні. «Трохи не вистачало спілкування, лекцій в аудиторіях, але це все компенсувалося постійним зв’язком із викладачами та одногрупниками, хоч і на відстані» – коментує студентка. Завдяки новому формату навчання студент має можливість відвідувати та брати участь у різноманітних тренінгах, семінарах, конференціях, де можна про себе заявити, не виходячи з дому.

Такої ж думки й студент першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Роман Хованець: «Я не відчував, що мене якось обмежують чи щось таке, для мене різниці у форматах майже не було», – запевняє Роман. Більшість завдань з легкістю можна виконувати дистанційно, не перебуваючи в аудиторії. Економія часу – ще одна перевага такого навчання, студенти, викладачі не витрачають час на добирання до університету, замість цього можна зайнятися корисними справами. Як визнає студент, єдине, що засмучує в такому форматі навчання, так це мізерна кількість спілкування з одногрупниками, але є надія, що ситуація з коронавірусом стабілізується і таких можливостей побільшає.