Володимир Лиховид закінчив ІХХТ, спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища». Тепер він – підприємець: є представником в Україні проєкту «Туристичні марки», започаткував службу велопрокату й виробництво електричних термокилимків.
– До Політехніки я вступив, бо хотів бути екологом – мав дитячу мрію їздити по підприємствах важкої промисловості й штрафувати їх чи й закривати. Наприкінці четвертого курсу пощастило знайти роботу за спеціальністю на приватному підприємстві з розробки дозвільних документів на викиди забруднювальних речовин. У мене був хороший директор, який навчив працювати з людьми і зі спеціальними програмами для розрахунку забруднень. За кілька років я навіть приходив на свою кафедру й налаштовував одну з програм для студентів.
Оскільки я сам і з друзями багато подорожував Україною, то зацікавився чесько-українським проєктом «Туристичні марки». До речі, Львівська політехніка має свою туристичну марку, яку продають у книгарнях її видавництва. Мандрувати я любив на велосипеді й помітив, що у Львові нема послуги велопрокату. Захотів створити – невдовзі на площі Ринок з’явилися чотири велосипеди (до того пункти прокату були лише у двох-трьох велосипедних крамницях, розташованих не в центрі міста). Тепер маємо три пункти, свій сайт, хоч і перебуваємо у франшизі київської компанії veliki.ua. Також надаємо послуги велотурів і велоекскурсій по Львову й загалом у західних областях України. Є запити не лише від українців, а й іноземців – їм влаштовуємо кількаденні поїздки на велосипедах у супроводі гіда. Крім цього, ми – організатори «Велодня» у Львові й велосипедних івентів.
Взимку ці бізнеси були неприбуткові, тож я запозичив ідею, що вже 15 років є успішна в Чехії, – виробництво термокилимків. Ми з другом придумали назву компанії – «Теплик». Перші килимки робили для церков, згодом стали орієнтуватися й на масового споживача – менший розмір, різні кольори. Уже п’ять років активно продаємо їх в інтернеті, шукаємо партнерів для продажів у крамницях.
– Так розумію, веденню бізнесу в університеті Вас не вчили. Де Ви здобували знання?
– Не проходив жодних курсів, діяв максимально інтуїтивно. Мав лише із попередньої роботи досвід ведення документації. Мусив сам вести бухгалтерію, орендувати офіс.
– Згадайте свої помилки, які нині Ви уже не повторили б.
– Підбирав би партнерів і працівників, з такими, як у мене, чи хоча б подібними цінностями. Важливо не починати бізнес із людьми, які можуть підвести. І вчитися на чужих помилках – відразу робити правильно, а не переробляти.
– Які ж Ваші цінності й місії Ваших бізнесів?
– Бути передусім людиною, нікого не обдурювати, не підводити. Керуюся принципом «роби те, за що взявся і що пообіцяв». «Туристичні марки» мають на меті відкривати людям малознані місця України (як-ось оборонна церква в Біще, скельний монастир у Розгірче, дерев’яна церква Святого Духа в Рогатині), спонукати їх більше подорожувати. За допомогою велосипедів даруємо людям свободу мандрів і можливість бути щасливими. Щодо «Теплика», то ми кажемо, що приносимо людям тепло там, де треба. Велике замовлення ми отримували від південної філії «Укртелекому». Проте і в університетах килимки можуть бути доречні – пригадую, що сидіти на довгих університетських лавках доволі холодно.
– Мабуть, у Вас немає конкурентів в Україні?
– Є невеличкі компанії у Харкові й Києві – хай роблять і теж гріють людей. Вони використовують той самий принцип нагрівання через інфрачервону плівку, що споживає мало енергії і є безпечна. Знаю, що наші вироби надійні – використовуємо якісні комплектувальні, частину з яких транспортуємо із закордону.
– В якому керунку думаєте розвиватися?
– Хочеться, щоби проєкт «Туристичні марки» рухався в південні й східні регіони України. У мріях – створити маленьку туристичну агенцію, яка задовольнятиме потреби побачити туристично марковані місця України та Європи. Щодо велосипедів, то хочеться активніше працювати з іноземним туристом. У килимках – використовувати м’якший ковролін, для дому, зареєструвати торгову марку і поширити продаж по Україні та на європейські ринки.
– Що порадите студентам, які мають бізнесові ідеї і прагнуть їх реалізувати, та ще не знають як?
– Якщо щось подобається, то треба цим займатися. Не чекати манни з неба, а рухатися туди, куди хочеться. Навіть якщо нема знань, бракує партнерів – згодом усе до вас прийде. Важливе – бажання і сили втілювати задумане.
