Щороку на Міжнародний молодіжний науковий форум, який організовують молоді науковці Львівської політехніки, приїжджає науковий асистент кафедри інформатики Вроцлавської політехніки (Польща) Войцех Водо. Цьогоріч це вже його сьомий візит. Сьогодні Войцех ділиться з читачами «Аудиторії» своїми думками про фестиваль.
– Я вражений Львовом, самою подією, а тепер ще й стартап-школою, у якій відбувається науковий форум. Вона тепер створює великі можливості для зустрічей, міжнародних обмінів ідеями, досвідом, організації хакатонів, різних програм, конференцій і навіть для заробітку – співпраці з фірмами, заохочення до наукової діяльності й розвитку свого бізнесу, бачення його перспективи.
Litteris et Artibus – це важливий крок, нагода зібратися молодим науковцям не лише зі Львова, з регіону, країни, а й із інших держав. Ми, польські науковці, завжди активні на цьому заході. На фестиваль я приїжджаю з приємністю, бо тут можна зустріти багато цікавих людей – науковців, які презентують перспективні галузі науки, досліджують нові актуальні проблеми. Між нами розгортаються дискусії, часом на дуже різні, але завжди важливі й потрібні теми – наприклад, говоримо про захист особистих даних, нові пристрої та системи. Мої наукові зацікавлення – це комп’ютерна безпека, криптографія, біометрія, інтернет-фейс, документознавство.
– Очевидно, у кожній державі молоді науковці мають проблеми, пов’язані з тими чи іншими чинниками. Цікаво було б почути, які важливі питання на часі для польської наукової молоді?
– У нас проблеми молодих науковців зазвичай пов’язані зі здобуванням грантів чи допоміжних засобів на реалізацію ідей, діагностику проектів, поїздки на конференції. Такі втілення залежать від промоутора або від керівника кафедри. Науковці повинні мати свого промоутора, який допомагає у пошуку видань світового рівня для публікування. Молодому науковцеві нелегко домогтися визнання і здобути європейський грант на наукове стажування, опублікуватися у престижному виданні, а для цього треба добре знати англійську мову. Часто йому бракує публікацій на локальному рівні, реклами того, що він робить. Отож, є дві найбільші проблеми: фінансування грантів і брак публікацій у відомих світових виданнях.
– Як польських молодих науковців підтримують у їхніх університетах?
– Важливо те, що у нас міністерство проводить евалюацію (оцінювання ефективності – ред.), щоб визначити, якої підтримки потребують молоді науковці. Що більше здобутків має науковець, то більшу підтримку отримує. Отож, щоб здобути високу оцінку, треба докласти зусиль і старань. Оскільки молоді науковці заанґажовані до такого діагностування, то мають стимул докладати зусиль, щоб здобути вищу категорію і підтримку. Це їх мотивує готувати проекти і публікації.
– Чи польська молодь охоче йде в науку?
– Бажання є, але багато залежить від того, чи є заохочення, промоція того, що його дослідження перспективне. Якщо науковець активний, то він здобуває багато, пасивний – ні. Важливо обрати сприятливий ґрунт, бути енергійним, навіть тоді, коли навколо деструктивізм. Буває по-різному. У нас нема одного тренду на зацікавлення наукою.
– Розкажіть про фундацію Manus, яку Ви очолюєте.
– Це позаурядова організація, закладена при Вроцлавській політехніці 1995 року, тобто вона діє вже 22 роки. Manus підтримує студентів, аспірантів, науковців у пошуку першої роботи, організуванні проекту, а також його фінансування. Заохочуємо студентів до активності, шукаємо фірми, які можуть спонсорувати студентські наукові ідеї, дослідження. Фундація організувала пункти гастрономічні, копіювальні, роздруку, хостели – щоб студенти мали можливість вивчати нові місця, обмінюватися соціокультурним досвідом, навчитися створювати фірми, прораховувати ризики, розвиватися фінансово, просувати продукт, заохочувати клієнтів, знати, як на це все здобути гроші.
– Як співпрацюють молоді науковці двох університетів – Львівської політехніки і Вроцлавської?
– Ми завжди активно обмінюємося інформацією про конференції та інші заходи, що відбуваються у наших університетах, про можливості, проекти. Запрошуємо ваших молодих науковців до себе. Зустрічаємося періодично, спілкуємося. Так виникають спільні ідеї, проекти, на які разом шукаємо фінансування.
До теми. Рік тому, на VI Форумі Litteris et Artibus РМВ Політехніки уклала угоду про співпрацю з фундацією Manus. Що за цей час вдалося здійснити? Розповідає голова РМВ Олександр Березко:
– Насправді рік – це зовсім небагато, якщо дивитися на це з погляду академічної співпраці. За час, який минув від підписання угоди, ми розробили концепцію спільного проекту, який плануємо оформити як грантову пропозицію програми Erasmus+. Фундація Manus і особисто Войцех є партнерами, на співпрацю з якими ми дуже розраховуємо.